Каже, що ручна робота з каменем потребує спеціальних умов, які складно створити в місті.
[Кріс Пеллеттьєрі, засновник академії різьблення по каменю]:
«Якщо ви озирнетеся довкола, то зрозумієте, що потрібні особливі умови, якщо хочеш різати камінь, особливо в місті. Важко знайти місце, де можна влаштувати безлад, здіймати багато пилу, де можна шуміти».
Він займається цим ремеслом 36 років і зазначає, що попит на ручне різьблення знижується, попри історичне значення професії.
[Кріс Пеллеттьєрі, засновник академії різьблення по каменю]:
«Я ніколи не відчував, що мої послуги дуже потрібні. Тож гадаю, що ми маємо знайти спосіб зберегти це навіть за відсутності великого попиту».
Майстер створив академію, де навчаються студенти, які використовують традиційні ручні інструменти. Він також працює з освітніми закладами, щоб включати різьблення по каменю в навчальні програми.
Історики архітектури наголошують, що каменерізальна справа в США має європейське коріння. І вона дуже вплинула на нинішній вигляд міст.
[Скотт Генсон, реставратор]:
«На межі XIX–XX століть багато європейських іммігрантів приїхали до Америки й привезли із собою ці навички. Тому ви бачите безліч складних кам’яних різьблених елементів на будинках Нью-Йорка».
Академія Кріса вже навчає студентів, які створюють свої власні роботи. Зі слів майстра, його мета — зробити так, щоб традиція ручного різьблення по каменю існувала й через сто років.
Коротке посилання на цю сторінку:
