[Зубіда Шарруф, професор Університету Мохаммеда V]:
«Аргановий ліс має безліч проблем. Головна — кліматичні зміни. У регіоні шість років поспіль триває посуха, що значно зменшило виробництво. Друга проблема — надмірне випасання. В аргановому лісі багато кіз і верблюдів, які харчуються листям і плодами дерев. Ще одна проблема — погане відновлення».
В Агадирі жінки в кооперативах уручну переробляють арганові горіхи, отримуючи в середньому 3 долари за літр олії.
[Фатма Меннір, працівниця кооперативу]:
«Ми виросли з арганом й успадкували його від наших бабусь та дідусів. З малих літ і донині це наше єдине джерело прибутку».
Водночас, щоб дати лісу можливість перепочити, кооперативи збирають плоди не постійно.
[Жаміля Ідбуррус, директор Спілки жіночих кооперативів]:
«Агдаль — традиційна практика в аргановому лісі, яку передали нам наші предки. Вона дає лісу біологічний відпочинок під час закриття. Оголошують про закриття лісу публічно. У цей час виробництво зупиняють, щоб зберегти біорізноманіття та дати лісу відновитися до початку збирання врожаю».
У селищі Тіді кооперативи зберігають традиції, але основний прибуток отримують посередники. Відтік молоді до міст теж загрожує традиціям.
[Ясмін Тібукка, працівниця кооперативу]:
«Як молода жінка, яка працює в секторі арганової олії, я люблю цю галузь, бо це культурна спадщина. Я хочу допомогти уберегти її від зникнення та надихнути молодь цим цікавитися».
Уряд робить спроби відновлення: висаджено десятки тисяч гектарів арганових дерев. Однак урожайність не поліпшується. Водночас за 30 років ціна на арганову олію зросла з 2,5 до 60 доларів США за літр.
Коротке посилання на цю сторінку:
