На заправках у всій Болівії вишикувалися довгі черги з автомобілів. У країні гостро бракує пального.
[водій вантажівки]:
«Мені не вистачає пального, щоби перевезти вантаж. Стою в черзі з учорашнього вечора. Я не знаю, що буде з цим урядом — усюди проблеми. Ми не можемо возити вантажі, бо не маємо пального. Як ми працюватимемо в полі? Ми не маємо дизельного пального для комбайнів, і робота стає».
[місцева жителька]:
«Ми всі тут боремося через нестачу бензину. До того ж усе дуже дороге. Базовий кошик дуже дорогий, і ми всі на нервах».
Міненерго Болівії у вівторок оголосило про заходи, які мають простимулювати імпорт бензину та дизельного пального. Вони спрямовані на пожвавлення приватного енергетичного ринку країни та подолання дефіциту пального, що паралізував частину економіки. Стимули містять прискорення схвалення дозволів на імпорт і зниження податків на пальне із-за кордону.
Болівія покладалася на субсидоване пальне з 1990-х років. Зі слів експертів, ця політика виснажила валютні резерви країни й створила викривлення ринку.
[Рауль Веласкес, аналітик у галузі енергетики]:
«У 2015 році Болівія експортувала 80 % своєї продукції, що становило 60 мільйонів кубометрів на день. Нині ми виробляємо 27 мільйонів кубометрів за день і експортуємо 51 %. Тобто, цей 51 % продають до Бразилії за іноземну валюту за міжнародною ціною. Але за другу половину, яка йде на внутрішній ринок, одержують болівіано за субсидованою ціною. Вона вшестеро менша за експортну».
Деякі аналітики розглядають нинішню кризу як шанс для кардинальних реформ.
Коротке посилання на цю сторінку:
