Такамацу Гусікен вмикає налобний ліхтарик і входить до печери в джунглях Окінави. Він обережно веде пальцями по землі, доки не знаходить дві кістки. З його слів, це черепи немовляти й, можливо, дорослої людини.
Потім він обережно кладе останки в керамічну миску. Каже, що 80 років тому ці люди, можливо, ховалися в цій печері під час Битви за Окінаву – одного з найзапекліших боїв Другої світової війни.
71-річний японець вирішив стати волонтером, щоб шукати загиблих під час цієї битви. Коли знаходить останки, то часто розмовляє з ними, як із живими людьми.
[Такамацу Гусікен, мешканець Окінави]:
«Ви чекаєте, що ваша сім’я прийде і шукатиме вас. Але вони, мабуть, не дізнаються, що ви померли тут. Натомість я подумав, що відвезу вас на Національний цвинтар загиблих на війні. Це нормально? Якщо вас там поховають, можливо, одного разу хтось із ваших родичів прийде помолитися за вас».
Він уважає кістки німими свідками воєнної трагедії. Він також зазначає, що нині над регіоном нависла нова загроза у вигляді агресії Китаю щодо Тайваню.
[Такамацу Гусікен, мешканець Окінави]:
«Найліпший спосіб ушанувати пам’ять загиблих на війні — ніколи не допускати нової війни. Але мене непокоїть нинішня ситуація. Зростає ризик, що Окінава знову може стати полем бою».
Такамацу народився 1954 року. Каже, що в дитинстві, полюючи на комах, він часто знаходив черепи в касках. За минулі роки він розкопав рештки кількох сотень людей.
Його головна мета – ідентифікувати кістки та повернути їх сім’ям. Проте каже, що уряд проводить аналіз ДНК надто повільно.
1 квітня 1945 року американські війська, просуваючись до основної частини Японії, висадилися на Окінаві. Битва тривала до кінця червня й забрала життя 12 000 американців і понад 188 000 японців, половина з яких були місцевими.
Острів Окінава був під американською окупацією на 20 років довше, ніж Японія загалом — до 1972 року.
Коротке посилання на цю сторінку:
