Фермер Девід Омарі використовує стаканчики з-під йогуртів, а замість ґрунту кладе подрібнену вулканічну породу.
[Девід Омарі, фермер]:
«У ній не міститься шкідливих домішок, вона чиста й полегшує роботу, оскільки в ній не ростуть бур’яни».
Фермер забезпечує зеленню школи. Надлишки роздає місцевим жителям.
А це також гідропонна ферма. Тут вирощують солодкий перець і томати. Вони екологічно чисті.
[Рейчел Джумба, фермер]:
«У нетрях продають овочі, але їх часто вирощують поряд зі стічними водами, а потім продають покупцям, які нічого не підозрюють. Для мене гідропонна ферма — це можливість постачати людям органічні продукти. Ми використовуємо лише чисті ресурси».
Останніми роками Кенія страждає від посухи, і врожай часто гине. Через це овочі дорожчають. Також їхня вартість зростає через великі транспортні витрати. Водночас продуктів бракує. За таких обставин рятують міські ферми.
[Джозеф Вангай, експерт із сільського господарства]:
«Місцеві овочі дешевші, бо не треба витрачати багато грошей на перевезення. Ба більше, вони екологічно чисті й безпечні».
Утім, утримувати міські ферми дорого. Тому фермерів фінансує Всесвітня продовольча програма. Також деякі некомерційні організації забезпечують такі господарства чистою водою.
Коротке посилання на цю сторінку:
