Цю летючу лисицю звати Алан. Узагалі-то зараз він має прямувати до прибережних районів Австралії, де взимку тепліше, ніж у Канберрі.
Але в цього самця поранене крило. Тож мусив затриматися в столиці.
Тут про нього дбають люди.
[Деніс Кей, природозахисниця]:
«Щойно вони зрозуміють, що їх нагодуєш і не зашкодиш, вони почнуть впізнавати ваше обличчя й дозволяти робити з їхніми травмами що завгодно».
Сіроголова летюча лисиця — найбільший вид рукокрилих Австралії.
Наразі не зовсім зрозуміло, як поранив крило Алан, але більшість його побратимів травмуються об сітки, які натягують над фруктовими деревами.
[Клер Вінтер, природозахисниця]:
«Уряд Столичної території розглядає закон, аналогічний тому, який штат Вікторія запровадив 18 місяців тому. Він вимагатиме, щоб усі сітки для фруктів мали значно менший розмір вічок».
Є надія, що новий закон також передбачатиме виділення коштів на заміну сіток з урядової скарбниці.
Алан зараз не може літати. Тепер на нього чекає подорож до Сіднея, де він закінчить свою реабілітацію в спеціальному вольєрі.
Навряд чи він знайде своїх одноплемінників. Але це не має стати для нього проблемою.
[Клер Вінтер, природозахисниця]:
«Вони дуже товариські, соціальні ссавці, і вони завжди взаємодіятимуть один з одним. Ось чому їх часто називають туристами чи кочівниками».
Коли в Канберрі потепліє, Алан, можливо, повернеться додому. А зараз час вирушати в дорогу.
[Деніс Кей, природозахисниця]:
«Гарно тобі провести час у Сіднеї».
Коротке посилання на цю сторінку:
