Хуан Карлос Піно з підручного матеріалу зробив газогенератор і підключив його до автомобіля. Газогенераторні установки були популярні на початку минулого століття й особливо під час та після Другої світової війни, коли бензин був на вагу золота.
Хуан отримав знання про газогенератори ще в юності – від свого дядька-механіка.
[Хуан Карлос Піно, механік]:
«Ця технологія завжди привертала мою увагу. Але я не впроваджував це, оскільки не було потреби. Тепер, за умов нинішньої паливної кризи, я вирішив подивитися, що вийде, оскільки деревне вугілля у нас є. Його легко тут дістати».
Деревне вугілля горить у герметично закритому балоні з-під газу. Фільтром служить пластикова пляшка, заповнена старим одягом. Інші деталі пристрою зроблені з металобрухту.
Механік уважає, що двигун «фіата» не постраждає. Машина проїхала на такому пальному вже 85 км.
[Хуан Карлос Піно, механік]:
«Особисто я віддаю перевагу бензину, оскільки це зручніше. Це нормальне пальне. Але мені буде важко прибрати вугільну установку, бо вона мені як дитина».
Хуан з ентузіазмом показує сусідам саморобний газогенератор і розповідає, як усе влаштовано. Один місцевий житель – теж автомеханік, каже, що в нього мову відібрало, коли побачив таку установку, і він теж не проти перейти на вугілля.
Ну, а Хуан каже, що готовий зробити такі пристрої для всіх, хто захоче.
Коротке посилання на цю сторінку:
