Саме цю властивість дослідники з Даремського університету використали, щоби скласти свою мапу. І тому вивчили, як гравітація темної матерії викривляє світло більш далеких галактик, що за нею.
Вимірюючи напрям і силу цього викривлення майже мільйона галактик, астрономи можуть визначити, де розташована темна матерія і скільки її має бути.
Дослідження проводили з використанням даних космічного телескопа Джеймса Вебба.
[Гевін Лерой, співробітник Даремського університету]:
«Ми створили найдокладнішу мапу темної матерії для невеликої ділянки Всесвіту. Темна матерія – це невидимий архітектор Всесвіту. Але, попри те, що вона невидима, ми можемо спостерігати за нею опосередковано через її вплив на зірки на задньому плані, і зокрема через її гравітацію».
Порівнюючи мапи темної матерії з розподілом галактик, дослідники виявили дивовижний збіг: скрізь, де є звичайна матерія, є і темна.
Це підтверджує давню теорію про те, що темна матерія не розсіяна випадковим чином. Натомість вона тісно пов’язана зі структурою всього, що ми можемо бачити.
Темна матерія залишається однією з найбільших загадок фізики. Хоча вона становить більшу частину матерії у Всесвіті, науковці досі не знають, з чого вона складається. Вона проходить крізь звичайну матерію, не залишаючи сліду. І все-таки без неї Всесвіт, яким ми його знаємо, не міг би існувати.
[Річард Мессі, професор Даремського університету]:
«Ми просто не маємо жодного уявлення про те, що це таке. Це найпоширеніша речовина у Всесвіті, вона постійно проходить крізь нас, але просто ігнорує нас і живе своїм життям».
Раніше мапи темної матерії створювали з використанням наземних телескопів або космічного телескопа Габбл. Порівняно з ними, ця остання версія показує нові ділянки з чіткішим фокусуванням.
Коротке посилання на цю сторінку:
