Музикант Зульфікар Алі з південної провінції Сінд намагається зберегти цей давній глиняний інструмент для майбутніх поколінь.
Він один з небагатьох виконавців у регіоні, які професійно володіють грою на борендо. Його виступи незмінно зачаровують публіку.
Історія інструмента сягає корінням у сиву давнину. Археологічні знахідки свідчать, що борендо існував ще в бронзову добу.
На ньому грають, вдуваючи повітря в найбільший отвір, а висоту звуку регулюють пальцями, закриваючи й відкриваючи маленькі отвори.
Інструмент традиційно використовували пастухи й фермери Сінду. Вони збиралися разом, грали та співали.
[Зульфікар Алі, музикант]:
«Я представник третього покоління музикантів, які грають на борендо. Однак майбутнє інструмента під загрозою, бо старі речі замінюють на нові».
Гончар Абдул Саттар, чиї предки виготовляли борендо, продовжує цю традицію.
Він працює просто неба і залишається одним з небагатьох ремісників, які досі створюють ці рідкісні інструменти. Проте, за його словами, попиту на борендо сьогодні практично немає.
[Абдул Саттар, гончар]:
«За часів мого батька й діда продавали від 15 до 20 борендо. Люди купували їх як подарунки на свята й весільні церемонії. Нині цей музичний інструмент майже не купують, і продати борендо стало дуже складно».
Зульфікар Алі закликає уряд запровадити навчання гри на борендо у школах, щоб нове покоління продовжило традицію.
А чиновники вже подали заяву на внесення інструмента до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Рішення ухвалять найближчим часом.
Коротке посилання на цю сторінку:
