Важливого статусу набула брюссельська традиція театру маріонеток на стрижнях. Її зберігає сімейний театр «Де Тун», що розташований в історичному центрі столиці Бельгії. Лялькові спектаклі відбуваються кілька разів на тиждень.
Традиція театру маріонеток на стрижнях сягає корінням в епоху Відродження, коли існували пересувні карнавальні театри.
Лялькові вистави набули великої популярності в XIX столітті. Їх переважно дивилися неосвічені люди, які не ходили до звичайних театрів чи опери.
[Ніколя Жіль, директор театру «Де Тун»]:
«Саме тому в нашому репертуарі є кілька опер, тож він унікальний. Він призначений переважно для дорослих і є своєрідним освітнім проєктом. Це спосіб зробити культуру доступною для всіх. Це було дуже притаманно брюссельським ляльковим театрам».
До списку ЮНЕСКО також увійшла італійська кухня. Вона містить безліч страв – від пасти та піци до ризотто та каннолі. Новий статус вітають і власники ресторанів, і туристи.
[Марі, туристка зі Швеції]:
«Звичайно, це найкраща кухня у світі. І атмосфера у ресторанах, і їжа ідеальні».
Італійську кухню також вважають соціальною традицією, яка об’єднує сім’ї.
Статус всесвітньої культурної спадщини здобула і єгипетська страва кошарі. Її готують із рису, макаронів та сочевиці. Приправляють томатно-оцтовим соусом. Також можуть додавати добре просмажену цибулю, сік часнику та гострі соуси.
[Адріано, турист з Італії]:
«Це справді дуже смачно, просто фантастика. Це найкраща страва, яку я їв у Єгипті».
За однією з версій вважається, що кошарі з’явилося внаслідок змішування італійської та індійської кухонь. Це сталось у середині ХІХ століття, коли Єгипет став мультикультурним. Спершу він входив до складу Османської імперії, а потім став колонією Великої Британії.
Коротке посилання на цю сторінку:
