Більшість каже, що їхніх чоловіків убили або ті зникли безвісти.
[переселенка]:
«Немає жодного намету, де жінка сказала б, що її чоловік прийшов з нею. Виняток становлять лише літні чоловіки. Більшість жінок утратили своїх чоловіків».
[переселенка]:
«Деякі чоловіки загинули мученицькою смертю, інших схопили дорогою, коли ті намагалися залишити Ель-Фашир. Є також зниклі безвісти, доля яких досі невідома. Їх узяли в полон або вони загинули».
[переселенка]:
«Війна їх убила. Ми більше не маємо чоловіків, братів, які могли б нас підтримати. Залишилися тільки жінки».
Офіційні особи підтверджують: 80% мешканців табору — жінки. Решта — старі чоловіки та діти.
Лікарка табору, яка сама втекла від насильства, каже, що ліків на всіх не вистачає.
[Умайма Бакр, лікарка]:
«Близько 30% жінок у цьому таборі вагітні».
За даними УВКБ ООН, десятки тисяч людей, які втекли з Ель-Фашира, що в Дарфурі, уважають зниклими безвісти. Водночас із регіону надходять повідомлення про зґвалтування, убивства та інші злочини.
Повстанці ж стверджують, що вихід із міста не закрито, і що цивільним особам надано свободу пересування.
Ель-Фашир був останнім оплотом суданської армії в західному регіоні Дарфур, перш ніж його захопили після 18-місячної облоги.
Коротке посилання на цю сторінку:
