Шеф-кухар Еван Маллетт має свій ресторан у місті Портсмут, що в Нью-Гемпширі. Він використовує опеньки, дикий виноград, лох парасольковий, хвою, бузину та інші інгредієнти, зібрані на природі.
[Еван Маллетт, шеф-кухар]:
«Збиральництво — давня концепція. Наша культура далеко від неї пішла, але, на щастя, повертається. Я бачу таку тенденцію, що дедалі більше людей знаходять дикорослі рослини та використовують їх удома та в ресторанах».
Відвідувачі куштують незвичайні страви й кажуть, що вони унікальні.
А приблизно за сто кілометрів звідси в штаті Массачусетс можна здобути цінні знання. Інструкторка Айріс Фібі Вівер пропонує прогулянки на природі та розповідає, які рослини можна збирати. Більшість із них уважають бур’яном, але виявляється, що їх можна їсти.
[Айріс Фібі Вівер, інструкторка]:
«Думаю, з кількох причин збиральництво важливе й тепер. По-перше, це дає людям змогу відчувати зв’язок із місцем, де вони живуть, з їхньою землею, природою; відчувати себе частиною живого світу. А нині ми втратили цей зв’язок».
Крім єднання з природою збиральництво дає змогу безплатно знайти смачну та корисну їжу. Але фахівці попереджають: перш ніж збирати рослини та плоди, треба вивчити довідники. До того ж це мають бути книжки, написані експертами та опубліковані офіційно. На дані, складені за допомогою штучного інтелекту, спиратися не можна.
Ще одна порада: якщо є хоч найменший сумнів, рослину зривати й уживати не слід — вона може виявитися отруйною.
Коротке посилання на цю сторінку:
