Бошкарини — гарні тварини. У них біла або світло-сіра шерсть, великі вигнуті роги та м’язисте тіло. Дорослий бик важить тонну.
Фермери кажуть, що бошкарини витривалі та розумні. Відчувають настрій людини й відповідно реагують.
[Маріо Удовичич, власник биків]:
«Ці бики колись були основними робочими тваринами на півострові Істрія. За старих часів ми би без них не вижили. Покладалися на них у всьому. Тепер усе інакше. Однак бошкаринів однаково вважають символом Істрії, оскільки колись нас годували».
Раніше кожна сім’я хліборобів тримала хоча б одного істрійського бика. У 60-х роках цих тварин почали схрещувати з іншими видами биків, привезених із-за кордону. Поступово тяглову худобу замінили трактори та інша сільськогосподарська техніка.
До кінця 80-х залишилося лише вісім чистокровних бошкаринів. І їх вирішили рятувати.
[Алдо Стіфанич, голова асоціації заводчиків бошкаринів]:
«Насамперед ми викупили тварин, що залишилися, щоб їх не відправили на бійню. Потім почали створювати генетичний парк у місті Вишньян, куди й привезли всіх».
У 1989-му році з’явилася Асоціація заводчиків бошкаринів. Також цих биків тримають деякі фермери.
[Антоніо Марас, власник биків]:
«Я досі маю двоє биків, але я не використовую їх для оранки й не впрягаю у віз. Просто я їх люблю й хочу зберегти традиції, щоби врятувати породу».
З 90-х у місті Канфанар проходить ярмарок бошкаринів. Бики беруть участь у різних конкурсах, у яких оцінюють зовнішність, розміри та слухняність.
Коротке посилання на цю сторінку:
