Зменшення площі родючих земель спричинене нестачею дощів, надмірним споживанням води та вирощуванням таких вологолюбних культур, як кавуни.
Але висихання оаз намагаються зупинити. Фермери змінюють своє ставлення до господарювання.
[Халед Бубекрі, фермер]:
«Для зрошення оаз ми копаємо колодязі. Згодом стали помічати, що з кожним роком води в них дедалі менше. Доводиться копати глибше, щоб до неї дістатися. Тож ми вирішили впоратися з нестачею води за допомогою краплинного зрошення».
Воду з колодязів качають помпою в спеціальне водоймище. Зверху воно накрите, щоб вода не випаровувалася. З водоймища вода шлангами з отворами надходить до рослин. Їх, до речі, садять так, щоб вони допомагали одне одному. У тіні пальм ростуть нижчі оливкові дерева, а під ними ховається від сонця люцерна.
Ще один ворог оаз — пожежі. Щороку в них гине 16 тисяч пальм.
[Мустафа Бенрамель, еколог]:
«В оазах, особливо в Загорі й Таті, було багато пожеж. У відповідь на це вжили різних заходів: установили пункти раннього сповіщення та водонапірні колонки, відкрили під’їзні шляхи для швидкого реагування на пожежі в оазах. Також підвищуємо поінформованість місцевих жителів. Також обрізаємо пальми й прибираємо засохлі рослини».
За даними ООН, оази в Марокко розташовані в посушливих районах, де кількість опадів ледь перевищує 200 міліметрів на рік. Водночас там живе 2,2 мільйона осіб. Це майже 6 % населення країни.
Коротке посилання на цю сторінку:
