Двічі на тиждень на цю ферму, що на околиці Віндгука в Намібії, приїжджають діти з різними хворобами, зокрема з церебральним паралічем, аутизмом та фетальним алкогольним синдромом. Тут їх навчають верхової їзди. Програму розроблено спеціально для дітей з інвалідністю.
Взаємодія з кіньми й власне кінний спорт поліпшують самопочуття.
Інструкторка Сюзан де Меєр каже, що її надихає власний досвід. У її сина дислексія. Він захопився верховою їздою, і згодом його здібності до навчання поліпшилися.
[Сюзан де Меєр, інструкторка]:
«Це допомагає дітям з інвалідністю зберігати спокій і виправляти поставу, щоб сидіти за партою і виконувати завдання в школі. Це сприяє поліпшенню мовлення. Вони починають говорити, коли їздять верхи».
Спочатку діти з острахом дивилися на коней, а батьки хвилювалися за безпеку під час тренувань. Але поступово все налагодилося. Учителі вже помічають позитивний ефект. Діти стають слухнянішими й завжди охоче їдуть до коней.
[Крісцелл Лоу, учителька]:
«Зміни в учнях значні. Одна дівчинка в нас любить багато говорити. Вона знає, що тут треба мовчати. Коли ми приїжджаємо сюди, вона спокійно сідає на своє місце. Деякі діти стали відкритішими, вони щасливі».
Програму підтримує президент Федерації кінного спорту Намібії. Він сподівається, що деякі діти захочуть професійно займатися верховою їздою. Тоді, можливо, вони матимуть змогу брати участь у Паралімпіадах.
Коротке посилання на цю сторінку:
