35 років тому НАСА вивело на орбіту космічний телескоп «Габбл», чим відкрило нову еру космічних досліджень.
Перебуваючи над атмосферою Землі, апарат провів понад мільйон 600 тисяч спостережень, відобразивши Всесвіт небувало чітко.
З нагоди цієї річниці НАСА випустило серію нових зображень телескопа: від планет нашої сонячної системи до ділянок зіркоутворення та далеких галактик.
Це сяйні крила планетарної туманності NGC 2899. Їх рухають зоряні вітри та випромінення. А це спіральна галактика NGC 5335, яка демонструє свої зоряні рукави в найдрібніших деталях.
Темні хмари газу в туманності Розетка розтягнулися по всьому знімку на відстань 5200 світлових років. А Марс оповитий тонкими хмарами, які в ультрафіолетовому світлі надають йому холодного сяйва.
За десятиліття «Габбл» заглянув у глиб космосу. Він виявив чорні діри, зіткнення астероїдів і навіть найдальшу із зірок, які будь-коли бачили, світло якої пройшло майже 13 мільярдів років.
Зображення телескопа допомогли відкрити тисячі галактик, а також дізнатися вік Усесвіту й швидкість його розширення.
Тепер «Габбл» працює в тандемі з іншими космічними обсерваторіями, зокрема з космічним телескопом «Джеймса Вебба», рентгенівською обсерваторією «Чандра» та супутником TESS.
Кожен з них пропонує свій погляд на космічні глибини.
«Габбл» знімає переважно у видимому та ультрафіолетовому діапазоні. «Вебб» спостерігає в інфрачервоному, а «Чандра» захоплює високоенергетичні рентгенівські промені. З іншого боку, TESS шукає екзопланети, коли вони проходять на тлі своїх зірок.
Разом вони дають змогу досліджувати небесні об’єкти з різних кутів і в різних енергетичних діапазонах.
За час роботи «Габбл» зібрав 400 терабайтів даних. Вони загальнодоступні й постійно поповнюються.
Коротке посилання на цю сторінку:
