Інженери науково-дослідного центру IBM у штаті Нью-Йорк працюють над прототипом удосконалених квантових комп’ютерів.
Такі машини обробляють інформацію в масштабі таких частинок, як електрони та фотони. На такому рівні діють інші закони фізики порівняно зі звичайними комп’ютерами. Як наслідок, швидкість обчислень зростає в рази.
Це може допомогти відкрити нові ліки, оптимізувати фінанси чи знайти ліпші транспортні маршрути або ланцюжки постачання.
Це також може просунути ще одну галузь — штучний інтелект, прискоривши оброблення великих масивів даних.
Дослідники IBM сподіваються досягти «квантової переваги» протягом двох років. Це означає, що квантові комп’ютери стануть швидшими й дешевшими за нинішні.
Поки що розробки перебувають у фазі «квантової корисності», коли вони можуть виконувати деякі наукові обчислення ліпше, ніж багато класичних комп’ютерів.
[Джеррі Чоу, науковий працівник IBM]:
«Ми справді маємо можливість використовувати квантові обчислення, щоб перевершити найліпші класичні методи обчислення та розкрити “квантову перевагу”».
До 2029 року IBM надіється досягти такої фази, коли квантові комп’ютери зможуть самостійно виправляти помилки під час обчислень.
Цей прорив може відкрити нову еру в молекулярній біології та хімії, потенційно сприяючи прогресу в галузі батарей, ліків та інших матеріалів.
Виправлення помилок — головна проблема квантових обчислень. Квантові комп’ютери схильні до збоїв, спричинених зовнішніми чинниками, такими як тепло чи електромагнітні перешкоди.
В основі програми IBM лежить її квантовий процесор Heron.
Для коректної роботи його помістили до кріогенної камери, у якій холодніше, ніж у відкритому космосі. Це дає змогу мінімізувати зовнішні перешкоди, такі як тепло чи вібрація.
Науковці міністерства енергетики США кажуть, що різниця між квантовими та звичайними обчисленнями — це як дивитися на світ неозброєним оком та в мікроскоп.
Коротке посилання на цю сторінку:
