Гостей хорватського містечка Марія-Бистриця зустрічають із любов’ю в буквальному сенсі. Туристів тут очікують знамениті лицитарські пряники у формі серця. Особливо вони популярні перед Днем святого Валентина.
Традиція пекти та прикрашати пряники виникла в Марії-Бистриці в XVII столітті. А в наступному столітті ці вироби стали особливо популярними. Їх охоче купували прочани, які відвідували місцевий храм.
[Сніжана Хусинець, пекар]:
«Прочани приходили сюди не лише молитися. Вони також хотіли купити сувеніри й трохи розважитися. Тож майстерність виготовлення лицитарських пряників збереглася завдяки цьому зв’язку зі святинею».
На північному заході Хорватії є приблизно 35 майстрів із виготовлення лицитарських пряників. Мешканка Марії-Бистриці Сніжана — одна з них.
Технологія незмінна. Тісто роблять з борошна, яєць, води та меду. Воно дозріває кілька днів. Потім печуть пряники. Вони сохнуть два тижні. Потім їх покривають глазур’ю і знову сушать два тижні. Після цього прикрашають і ще на тиждень залишають сушитися. У центрі пряника часто прикріплюють шматочок дзеркала.
[Сніжана Хусинець, пекар]:
«Якщо парубок хотів показати свою прихильність до дівчини, то дарував їй таке серце. І вона мала побачити себе всередині серця, яке символічно належить тому, хто зробив подарунок».
В Етнографічному музеї в Загребі зберігаються форми лицітарських пряників.
[Ірис Біскупич Басич, куратор музею]:
«Цікаво, що кожен майстер має свій стиль. Усі пряники трохи відрізняються один від одного, хоча основи завжди однакові. Приміром, досі всі використовують червоний колір, що робить лицитарські пряники унікальними».
Сучасні майстри не завжди печуть серця. Наприклад, до Різдва роблять пряники у формі дзвіночків та ангелів, а до Великодня — у вигляді яєць та кроликів. Усі ці вироби їстівні, але їх не їдять. Це просто гарні сувеніри.
У 2010 році лицитарські пряники внесли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Коротке посилання на цю сторінку:
