Багато хто вимагає дозволу на вільний транзит через Панаму, маючи надію повернутися на батьківщину.
Ці люди раніше намагалися дістатися США. Але адміністрація Дональда Трампа посилила правила в’їзду та почала депортацію. Тож мігранти розвернулися й пішли додому.
Однак вони кажуть, що влада Панами зупинила їх і повернула до Коста-Рики.
[Даніела Ромеро, венесуельська мігрантка]:
«Ми не змогли дійти. Тепер ми тут і хочемо повернутися додому. Ми просимо владу та всіх інших нам допомогти».
[Рафаль Баптиста, венесуельський мігрант]:
«Я тут уже чотири дні. Але я ішов не сюди. Мені треба пройти через Панаму, щоб дістатися своєї країни. Панамці забороняють нам в’їжджати до них. Саме тому ми тут: вони просто не пропускають нас. Куди нам іти?»
Зараз ні Панама, ні Коста-Рика не підтримують дипломатичні відносини з Венесуелою. Це ускладнює організування депортації венесуельців.
Проте обидві країни домовилися про розміщення мігрантів у центрах на кордоні, щоб потім репатріювати їх повітрям або морем до країн походження відповідно до меморандуму про взаєморозуміння, підписаного зі США.
Альтернатива для людей — повернення до Венесуели пішки через Панаму, зокрема через Дар’єнський розрив. Це сумнозвісна ділянка панамських джунглів, де мігранти зазнають грабежів, насильства та сексуальних домагань злочинних банд.
Коротке посилання на цю сторінку:
