Кілька десятків велосипедистів стартують у парку в Празі. Ці перегони й кумедні, й екстремальні. Керувати старовинними пенні-фартингами непросто. Але всі велосипедисти вже мають великий досвід. Багато хто бере участь у перегонах «Празька миля» не перший рік.
[Ярослав Горава, велосипедист]:
«Це 30-ті роковини перегонів “Празька миля”. Я тут у 28-ме. Бути членом чеського клубу шанувальників велосипедів з високими колесами — для мене найкраще».
[Станіслав Цинк, велосипедист]:
«Це чудово! Насамперед це зустрічі з друзями, з великою кількістю людей. Сюди приїжджають одні й ті ж люди. Половина з тих, кого зустрічаєш, була тут торік чи п’ять-десять років тому. І якщо нам усміхається погода, то це добре, бо бувало, що ми приїжджали і в сніг, і в дощ».
Судді оцінюють швидкість і вміння тримати рівновагу, та все ж головне в цих перегонах — добре провести час.
Пенні-фартинги почали випускати 1870 року. Уже в наступному десятилітті їм на зміну прийшли так звані безпечні велосипеди з ланцюговим приводом та колесами одного розміру. Тому старий транспорт почали називати звичайним велосипедом. Також ходила назва «високе колесо». А пенні-фартингом такий велосипед почали називати пізніше — у 90-х роках ХІХ століття.
Коротке посилання на цю сторінку:
