Один з головних приладів на станції – 10-метровий анемометр. Він вимірює швидкість та напрямок вітру на різній висоті. Ці показники дають змогу точніше оцінювати рух повітряних мас та складати прогнози.
[Ханна Клок, професор метеорології]:
«Цього літа ми побачили, як тут, у Редінзі, було побито кілька рекордів. У травні ми зафіксували найвищу температуру за всю історію спостережень для цього місяця».
Для довгострокових спостережень науковці використовують метеорологічний екран Стівенсона. Всередині білої дерев’яної скриньки містяться термометри, захищені від прямих сонячних променів та дощу. Це дає змогу вимірювати саме температуру повітря, а не нагрівання самого приладу.
На станції такі спостереження проводять із 1908 року. За словами фахівців, однакова методика вимірювань дає змогу порівнювати дані через десятиліття й точно фіксувати температурні рекорди.
[Ханна Клок, професор метеорології]:
«Отвори дають змогу повітрю проходити через них, але водночас захищають термометри від сонця, тому ми отримуємо точні дані. Ми робимо це тут із 1908 року щодня однаковим способом, і це дуже важливо, бо коли температурні рекорди побиті, ми точно знаємо, що вони справді побиті».
Крім температури, метеостанція відстежує вологість, кількість опадів, температуру ґрунту та швидкість випаровування води. Ці показники дають змогу науковцям оцінювати ризик посухи та розуміти, наскільки швидко земля нагрівається і втрачає вологу.
Науковці зазначають, що нинішні періоди спеки відрізняються не лише високими денними температурами, а й тривалістю.
Історія спостережень за погодою в країні триває з 1884 року. За цей період найспекотнішим поки що вважається 2025 рік. Однак нинішній має всі шанси побити рекорд.
Коротке посилання на цю сторінку:
