Судна розвантажуватимуть на узбережжі Сіамської затоки. Потім вантажі перевозитимуть суходолом і знову завантажуватимуть на судна вже біля Андаманського узбережжя. Такий маршрут має стати альтернативою Малакській протоці.
Ініціативу просуває прем’єр-міністр Таїланду на тлі війни в Ірані та перебоїв із судноплавством через Ормузьку протоку. Влада вважає, що проєкт допоможе знизити залежність від ключових морських маршрутів.
Проте жителі півдня країни виступають проти будівництва. Місцеве виробництво дуріану вже дає значний дохід і без нової інфраструктури. А рибалки побоюються, що нові порти та дороги вплинуть на райони, де вони працюють.
[місцевий житель]:
«Якщо з’явиться “сухопутний міст”, я не знаю, куди ми підемо. Місце для життя, можливо, ми знайдемо, але не місце, де можна працювати та годувати наші сім’ї».
Прихильники проєкту вважають, що він створить нові можливості для економіки регіону.
[Манус Сукванівічай, радник регіональної торгової палати]:
«За деякими даними, буде створено близько 200 тисяч робочих місць. Пов’язані з цим компанії розвиватимуться».
Новий маршрут може скоротити витрати на логістику майже на 30% та зменшити час доставляння вантажів між Китаєм і портами Південної Азії та Близького Сходу.
Проте судноплавним компаніям доведеться враховувати додаткові витрати на розвантаження, перевезення вантажів по суші та повторне завантаження на інші судна.
Коротке посилання на цю сторінку:
