Мангрові ліси Ріо-де-Жанейро відроджуються, попри сміття

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Життя на місці звалища. У районі Ріо-де-Жанейро знову оживають мангрові чагарники. А раніше сюди щодня звозили 7500 тонн відходів.

Відродити це місце взявся біолог Маріу Москателлі ще 1997 року.

[Маріу Москателлі, біолог]:
«Більшу частину сміття стали скидати в мангри столичного району Ріо-де-Жанейро. Це невідповідне місце не лише з екологічних, а й з юридичних причин. Але це було ще в 70-х, і сталося як сталося».

З 1965 року мангрові зарості захищені законом. Однак у 75-му через розростання Ріо-де-Жанейро вирішили виділити частину цих угідь під звалище. Сюди потрапляли відходи переважно з району Грамачо.

[Маріу Москателлі, біолог]:
«За 25 років ми створили мангрові зарості площею 130 гектарів — мільйон 300 тисяч квадратних метрів мангрів. Територія сміттєзвалища Грамачо була однією з найдеградованіших у районі затоки Гуанабара».

Мангрові зарості допомагають береговій лінії захищатися від ерозії, а ще поглинають азот і фосфор із забруднених стічних вод.

Ці екосистеми також вбирають учетверо більше вуглецю, ніж будь-який інший ліс.

Найбільша загроза для них — розширення міських районів і недотримання екологічних правил. Так, за оцінками екологів, лише за останні три місяці до затоки Гуанабара скинули півтори тисячі тонн сміття. Імовірно, це прибрати вже не вдасться.