Кінопоказ у Канаді викриває насильницьке вирізання органів у Китаї

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

У Торонто показали фільм «Державні органи: неприкриті зловживання у сфері трансплантації в Китаї». Він заснований на реальних подіях та передає особисті історії двох сімей. Вони десятиліттями шукали своїх близьких, які зникли безвісти після затримання поліцією.

У те, що вони виявили, важко повірити. Йдеться про санкціоноване владою примусове вирізання органів, яке відбувається і нині. Це історія про горе, мужність і непохитне прагнення до правди.

Після показу фільму виступив автор бестселерів New York Times та кінорежисер Ян Єкілек. Він розповів про свою книгу «Вбиті на замовлення: китайська індустрія вирізання органів і справжня природа найбільшого супротивника Америки». Як і фільм, вона розкриває страшні злочини, що відбуваються в Китаї.

Єкілек наголосив, що в таких країнах, як США та Канада, трансплантація органів проходить суворий етичний процес. Органи зазвичай надходять із місць смертельних аварій. Лікарі визначають, що постраждалий не виживе, і системи підбирання органів зіставляють його дані з реципієнтами на основі медичної сумісності. Тому пацієнти часто чекають на пересадки місяцями або роками.

За словами Єкілека, в комуністичному Китаї ця система перекручена й перетворилася на те, що він називає моделлю «вбивств на замовлення».

[Ян Єкілек, письменник та кінорежисер]:
«Є база даних людей – ув’язнених прибічників Фалуньгун, а після 2015-16 років вони також додали до цього банку донорів мусульман-уйгурів. Їхні групи крові та тканин визначають заздалегідь і заносять до бази даних. Потім хтось приходить, платить гроші, і йому підбирають відповідного донора. Оскільки сотні тисяч людей здали кров, то можна знайти того, хто ідеально підходить або навіть кількох, і потім цю людину можна доставити і вбити на замовлення».

За словами Єкілека, такі звірства вчиняють після попередньої демонізації жертв.

[Ян Єкілек, письменник та кінорежисер]:
«Людей зображують монстрами або нелюдами, оскільки тоталітарному режиму, такому як комуністична партія в Китаї, треба змусити населення змиритися з тими жахливими речами, які вона робить. Не думаю, що більшість китайців це усвідомлює. Для них вирізання органів – це своєрідний міський міф, оскільки такі трансплантації проводять лише для супереліти. Але поліцейські прямо кажуть в’язням, що заберуть їхні органи, якщо ті погано поводитимуться».

За словами Єкілека, компартія Китаю має великий досвід у демонізації так званих ворогів народу.

[Ян Єкілек, письменник та кінорежисер]:
«Першими були землевласники, які просто хотіли користуватися своєю землею. Але компартія переконала населення в тому, що можна просто так відбирати землю в людей, і якщо вони пручаються, їх можна вбивати або робити з ними якісь інші жахливі речі. Фалуньгун став таким самим «чорним» класом у 1999 році, і саме завдяки цьому з’явилася така екстремальна форма торгівлі органами».

Фалуньгун, або Фалунь Дафа – це практика самовдосконалення людини. У липні 1999 року влада Китаю запустила широкомасштабну кампанію переслідування цієї групи, і вона триває до сьогодні.