Димитріс Царухас зібрав досьє разом з міською владою та дослідниками, щоб довести історичний зв’язок страви з грецькою культурою. Він стверджує, що рецепт сягає корінням в античність і пов’язаний з описами в «Одіссеї».
[Димитріс Царухас, власник ресторану]:
«Під час розправи над нареченими на бенкеті Пенелопи є явна згадка про суп із тельбухами: йдеться про шлунки, наповнені жиром і кров’ю. Якщо це не він, то що тоді?»
Це викликало різку реакцію в Туреччині, де такий самий суп ішкембе вважають частиною національної кухні.
Місцеві медіа вже звинувачують Грецію у спробі присвоїти страву, яка в країні вважається традиційною протягом століть. У Стамбулі суп із тельбухів уважається нічною їжею та засобом від похмілля.
Турецькі джерела посилаються на записи мандрівника XVII століття Евлії Челебі, який писав, що бачив у Стамбулі людей, які продають такий суп.
[Алі Тюркмен, власник ресторану]:
«Як і з пахлавою та багато чим іншим, вони хочуть назвати це своїм. Але їм буде важко довести, що це є унікальним для них. Це частина нашої культури упродовж століть».
Суп готують по-різному: у Греції найчастіше використовують не лише нутрощі, а й ноги тварини, тоді як у Туреччині обмежуються шлунком. Проте в обох країнах страву подають у будь-який час доби, особливо для тих, хто шукає ситну їжу після нічних застіль.
[Енгін Чакар, житель Стамбула]:
«Це страва від наших дідів та матерів. Гадаю, греки даремно намагаються боротися».
Ця суперечка стала черговою в довгій серії кулінарних розбіжностей між країнами. Раніше такі конфлікти виникали навколо кави, йогуртових соусів, фаршированого виноградного листя та пахлави.
Коротке посилання на цю сторінку:
