Це була одна з обіцянок ультраправих союзників у Кабінеті прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу.
Закон ухвалили у третьому читанні. 62 депутати проголосували за нього та 48 – проти.
[Ітамар Бен-Гвір, міністр національної безпеки]:
«Відсьогодні кожен терорист повинен знати й весь світ повинен знати, що держава Ізраїль позбавлятиме життя тих, хто забирає життя інших».
Закон викликав міжнародну критику на адресу Ізраїлю. А президент Палестини Махмуд Аббас сказав, що він порушує міжнародне право й що це «провальна спроба залякати палестинців».
Згідно з документом, страти будуть проводити через повішення протягом 90 днів після вироку. Він передбачає деяке відтермінування, але без права на помилування.
Палестинські воєнізовані угруповання ХАМАС та «Ісламський джихад» закликали палестинців до нападів на помсту за цей закон.
У 1954 році Ізраїль скасував смертну кару за вбивство.
Єдиною людиною, яку стратили в Ізраїлі після цивільного суду в 1962 році, був Адольф Ейгман. Він був одним з архітекторів нацистського Голокосту.
За даними Amnesty International, смертна кара дозволена в 54 країнах світу, зокрема в кількох демократичних країнах, таких як США та Японія.
Коротке посилання на цю сторінку:
