Вони стали частими непроханими гостями в селах і містах, де нищать сади й городи, а також забираються до будинків.
[Сігеру Маруяма, місцевий житель]:
«Вони розкидають яблука. Кусають, а потім просто кидають, ніби кажуть: “Дивіться, як я їм!” Ось таке ставлення. Якщо знаходять овочі, теж розкидають».
Колишній викладач англійської мови Майкл Джонсон живе в Адзуміно 14 років. Мавпи вдиралися до його будинку чотири рази. Якось залізло відразу 12 макак. Після цього він п’ять годин прибирався. Тепер чоловік для захисту тримає напохваті рогатку.
[Майкл Джонсон, місцевий житель]:
«Вони досить розумні, щоби триматися на відстані. Коли бачать рогатку близько, одразу тікають».
Раніше японські макаки жили в горах. А останніми роками тягнуться до людських осель. Люди скаржаться й просять допомоги у влади. Як наслідок, у містах створили спеціальні загони, які розшукують мавп у лісі та проганяють їх у гори.
[Масая Міяке, член загону з переслідування мавп]:
«Раніше між селом і горами існувала чітка межа, але буферна зона поступово зникла. Тож дикі тварини дедалі частіше приходять до сіл. Їжа там поживніша та смачніша. Тож тварини приходять не для того, щоб шкодити. Вони приходять поїсти. Але їдять те, що їм не призначене природою».
У деяких містах влада пропонує відстрілювати макак. Проте експерти вважають, що це нічого не змінить.
[Сігеюкі Ідзуміяма, професор Університету Сінсю]:
«Навіть якщо чисельність мавп тимчасово зменшиться, поки є сприятливі чинники, приходитимуть інші мавпи. Вони там оселяться, популяція повернеться до початкового рівня, і проблема повториться».
Фахівці пропонують розв’язувати проблему комплексно. На їхню думку, треба вирубувати дерева між лісом і містами. А ще слід стежити за переміщенням макак за допомогою GPS-трекерів. Крім того, потрібно встановлювати електрозагорожі для відлякування тварин.
Коротке посилання на цю сторінку:
