Понад сорок найкращих борців прибули до британської столиці разом з організаторами, суддями та старійшинами Японської асоціації сумо. Змагання проходять у знаменитому Королівському Альберт-холі.
У центрі залу збудували майданчик для боротьби — «дохьо» — з одинадцяти тонн глини та землі. Межі рингу позначає коло сплетеної рисової соломи.
Турнір готували понад десять років. Його куратор — голова Японської асоціації сумо, який у 1991 році й сам перемагав у цьому залі, коли був йокодзуною — великим чемпіоном.
У середу провели церемонію благословення рингу. Після неї стартували змагання.
Щовечора на арені проходить близько двадцяти поєдинків між борцями найвищого дивізіону. Серед учасників — японські та монгольські сумоїсти.
Найлегший учасник турніру, Мідоріфудзі, важить 114 кілограмів, а найважчий, Оносато, — 191. Переможця визначать у вирішальній сутичці.
Турнір у Лондоні став рідкісною можливістю побачити давнє японське мистецтво сумо за межами країни, де воно виникло.
Коротке посилання на цю сторінку:
