Спочатку скульптура була порожнистою. Її заповнили бетоном і металевою арматурою, щоб надати стійкості. За словами фахівців, через це виникла хімічна реакція, що зашкодило бронзі.
[Алесандра Кабелла, історик мистецтва]:
«Але найбільше бронзу зруйнувала невпинна робота в перші 50 років перебування статуї в морі. Її терли металевою щіткою».
Останніми роками статую очищають водою, що під тиском подається зі шлангів. Фахівці зазначають, що довкілля під час цього не страждає.
[Алесандра Кабелла, історик мистецтва]:
«Маю сказати, це чудово, оскільки, коли мікроорганізми змиваються (зі статуї), навколо нас із цікавістю пропливає безліч дивовижних риб: ластівки, морські лящі та луціани».
Статую Ісуса Христа створив скульптор Гвідо Галлетті. Її виготовлено з переплавлених медалей полеглих італійських бійців, а також гармат і кораблів.
[Алесандра Кабелла, історик мистецтва]:
«”Христос із безодні” — це пам’ять про всіх загиблих у морі, чи то під час аварій, чи воєн. Але насамперед це ікона, символ, який дорогий усім людям моря».
Археологічне управління мінкульту Італії стверджує, що завдяки близькому розташуванню до берега й на відносно невеликій глибині, статуя «Христос із безодні» стала найбільш відвідуваним місцем серед дайверів у Середземному морі. Сюди також часто приїжджають каякери та сапбордисти, бо скульптуру можна побачити з поверхні води.
Коротке посилання на цю сторінку:
