Як протікало життя в мінікапсулах у Токіо, можна побачити на прикладі нового експоната в музеї в Нью-Йорку. Цей модуль — частина знаменитої капсульної вежі «Накагін». Загалом їх було 140. У них ночували, працювали та спілкувалися.
Будівлю «Накагін» звели в 72-му році минулого століття. Вона простояла 50 років, а потім її знесли. 14 житлових модулів зберегли.
Капсулу-експонат відремонтували, і вона набула початкового вигляду. Тут є кімната, душ і вбиральня, а ще вікно-ілюмінатор.
[Евангелос Коціоріс, помічник куратора музею]:
«Перед нами мініатюрний житловий інтер’єр або капсула площею дев’ять квадратних метрів. Такі капсули були призначені для того, щоб люди, особливо робітники або службовці, могли переночувати в Токіо замість того, щоб увечері повертатися до передмістя».
У цих модулях також мешкали студенти. Капсули використовували як офіси, і як бібліотеки.
[Тацуюкі Маеда, учасник проєкту зі збереження капсул]:
«Багатьом мешканцям, зокрема й мені, дуже подобалася ця будівля. У ній утворилася спільнота, яка мала особливу чарівність. Там зібралося багато творчих людей, серед яких архітектори, і мені дуже подобалося це товариство та моє життя в капсулі».
Архітектор Кісьо Курокава побудував капсульну вежу в стилі японського метаболізму, розраховуючи, що вона прослужить дуже довго. Метаболізм — це течія в архітектурі, що зародилася наприкінці 50-х. Будівлі та міста розглядали як живі організми, які здатні рости, розвиватися та змінюватися.
[Евангелос Коціоріс, помічник куратора музею]:
«За задумом ця будівля повинна була мати кілька життів, і капсули мали замінюватися кожні 25-30 років. Але цього не сталося. Однак це був надзвичайно важливий проєкт як для архітекторів, так і для широкого загалу».
Виставка «Багато життів капсульної вежі “Накагін”» триватиме до середини липня наступного року.
Коротке посилання на цю сторінку:
