Килимарство допомагає вижити єгиптянам у віддаленому селі провінції Мінуфія. З цього ремесла живуть цілі сім’ї, зберігаючи старовинні традиції. Майстерність переймає і молоде покоління.
[Ахмед Абдель Кадер Фатхаллах, ткач]:
«Цим ремеслом у нашому селі зайнялися приблизно 1950 року. Якийсь мешканець навчився килимарства в Каїрі, потім повернувся й відкрив майстерню. Молодь теж почала вчитися».
Ремісники навчилися не лише ткати, а й робити ткацькі верстати. Килими тчуть переважно з шовку. Вони м’які та приємні на дотик, до того ж гарно переливаються на сонці.
[Ахмед Абдель Кадер Фатхаллах, ткач]:
«Ми працюємо з натуральним шовком, отриманим від шовкопрядів. І (наша продукція) конкурує з іранськими килимами. Тепер ми стали справжніми конкурентами іранській продукції».
Але на відміну від іранських ткачів єгипетські майстри не мають державної підтримки.
[Ахмед Абдель Кадер Фатхаллах, ткач]:
«В Ірані це національний проєкт, і уряд контролює все. <…> Але в Каїрі ніхто не звертає на нас уваги».
Ткачі продають вироби через інтернет. Покупці є і в Єгипті, і за кордоном. Шовкові килими можуть коштувати до 400 доларів США за метр, бавовняні — учетверо дешевше.
Коротке посилання на цю сторінку:
