Американські білі пелікани щороку мігрують на озеро Чапала в центральній Мексиці, рятуючись від холодних зим у Канаді та США. Їх чисельність там сягає трьох тисяч.
[Гільєрмо Барба, біолог]:
«Цінність пеліканів частково в тому, що вони, як й інші види, відіграють важливу роль в екосистемі водно-болотних угідь. Вони контролюють чисельність інших видів, і це допомагає підтримувати озеро в найліпшому стані».
Птахи проводять тут шість місяців на рік. І в цей період сюди приїжджають тисячі туристів, чим сприяють місцевій економіці.
У пеліканів дуже гарний апетит. Місцеві жителі підгодовують їх обрізками риби. У вихідні обрізки також готують для приїжджих, щоб вони теж могли взяти участь у годуванні.
[Ісмаель Агіар, місцевий рибалка]:
«Ми, жителі Петатана, маємо від них багато користі. Для наших відвідувачів є заняття та розваги».
Водночас місцеві жителі щодуху намагаються втримати цих птахів і дуже хвилюються, якщо обрізків не вистачає.
[Хансіо Мухіка, голова муніципалітету Кохуматлан]:
«Кожен пелікан з’їдає близько півтора кілограма риби на день. Тому обрізків риби, які ми даємо, недостатньо. Але вони допомагають утримувати їх тут, щоб вони не відпливали до інших штатів».
Чекають сезону пеліканів не лише рибалки.
[Таня Мартінес, місцева жителька]:
«Коли прилітають пелікани, приїжджає і багато туристів. Продажі тут, на причалі, зростають, вилов риби збільшується, тому ми можемо годувати пеліканів».
Утім, діяльність людей у цьому районі вплинула на якість води. У ній містяться агрохімікати та біологічні речовини. До того ж місцеві ферми використовують воду для зрошення.
Ще одна проблема — пластикові відходи. На берегах озера знаходять різне сміття: від пляшок, кришок і пакетів до підгузків. І для пеліканів це великий ризик, оскільки вони нерідко це з’їдають.
Пелікани прибувають сюди наприкінці жовтня. Відлітають приблизно в березні.
Коротке посилання на цю сторінку:
