Коли електрик Давіде Ренцоні в Римі прийшов на віллу Фарнезіна, щоб перевірити кабелі, він і гадки не мав, що знайде фрески XVII століття. Їх приховувала нова стеля майже два сторіччя. До старих склепінь можна було потрапити через люк.
[Давіде Ренцоні, електрик]:
«Я піднявся й найперше побачив пейзаж і цього путто. Потім помітив ще один люк. Тоді пішов по ліхтарик, щоб краще роздивитися. Я увімкнув його, і світло вихопило з темряви це диво — фрески».
Вілла Фарнезіна — це архітектурна перлина епохи Відродження, побудована біля річки Тібр. Найбільш відома фресками Рафаеля, які він створив разом з учнями. Але про знайдені нині розписи ніхто не знав.
[Вірджинія Лапента, куратор вілли Фарнезіна]:
«Це приміщення розділили в ХІХ столітті на дві кімнати. В одній колись була каса музею. Інша — це атріум із прикрасами XIX століття, замовленими герцогом Ріпальтою, який тоді мешкав на віллі».
Віллу збудували для банкіра та мецената Агостіно Кіджі на початку XVI століття. 1577 року її купив кардинал Алессандро Фарнезе. А в XVII столітті віллу здавали в оренду. 1693 року італійському живописцю Карло Маратті замовили відреставрувати фрески Рафаеля. Працював над цим із двома учнями.
[Вірджинія Лапента, куратор вілли Фарнезіна]:
«Тепер завдяки знайденим фрескам ми розуміємо, що Маратті також звернув увагу на цю ділянку, архітектурно менш представницьку, але дуже функціональну. Склепіння було над переходом із прихованого саду Агостіно Кіджі до вітальні, де він щодня обідав».
Карло Маратті був досить відомий серед живописців XVII століття, але, мабуть, не настільки, щоб за два століття його фрески впізнали й не стали ховати під новою стелею.
Наближатися до розписів можна лише вченим. Але гості музею можуть побачити фрески на великих фотографіях із високою роздільною здатністю. Також можна переглянути зображення з відеокамер, які знімають у реальному часі.
Коротке посилання на цю сторінку:
