Як збирання вторсировини допомагає виживати людям на острові Балі

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Цей індонезієць тримає сувенірний магазин на острові Балі, але ледве виживає. Причина — у пандемії і відсутності туристів. Рятівним кругом для бізнесмена стало збирання пластику. Він обмінює відходи на рис.

Питання виживання гостро стоїть і перед іншими балійцями. Тож пластик тепер тут збирають дуже активно.

[Рай Нама Рупат, власник магазину]:
«Кожен шматочок пластику — тепер для селян та для нашої економіки величезна цінність. (Вторсировина) допомагає нам отримувати рис».

Рис — головний продукт у меню індонезійців. Сім’я з чотирьох осіб з’їдає приблизно два кілограми на день. Водночас рис коштує до півтора долара США за кілограм. Для багатьох це дорого. Тож вторсировину тут збирають навіть ювеліри. За чотири кілограми пластику дають кілограм рису.

[Аді Семара Путра, ювелір]:
«Я активно беру участь у програмі сортування вторсировини та обміну пластику на рис. Тож я тепер більше дбаю про природу, щоб вона не постраждала від пластикових відходів».

Проєкт розпочав півтора року тому місцевий власник ресторану Джанур Яса. Він мав дві мети: допомогти людям вижити в складних умовах і очистити острів від пластику.

[Джанур Яса, голова проєкту]:
«Ми надаємо таку послугу у 200 селах і прийняли майже 600 тонн пластикових відходів. Так ми допомогли 40 тисячам сімей».

Зібраний пластик продають переробному заводові на Яві. Проте отриманих грошей не вистачає, щоби повністю покрити витрати. Засновник проєкту та його друзі купують рис і за свої кошти. Також трохи допомагає держава.

Джанур надіється розширити свою програму й на інші провінції Індонезії.