Фарба з опалого листя: майстер відроджує забуте ремесло

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Опале листя й обламані гілки в мангрових чагарниках. З цих цінних знахідок індонезійський майстер Содікін зробить фарбу для ручного розпису тканини.

Техніка батик відома в Індонезії давно. Але нині митці переважно використовують синтетичні барвники. Чотири роки тому Содікін та його компаньйони вирішили повернутися до традиційних методів.

[Содікін, майстер із виготовлення барвників]:
«Ми використовуємо натуральні матеріали та водночас захищаємо мангровий ліс. Ми не вирубуємо дерева, а беремо лише плоди чи опале листя».

Тепер витрати на виробництво зменшилися, а прибутку побільшало. Люди охочіше купують екологічну продукцію.

[Ервін Ардлі, еколог]:
«Цікавість до натуральних барвників зростає, особливо серед багатих та заможних людей. Схоже, вони вважають, що одяг із візерунками, нанесеними натуральною фарбою, а не хімічною, більш гідний».

Натуральні фарби, звісно, не дуже яскраві. Але вони не шкідливі для здоров’я, а тканина довше не вицвітає.

Содікін постачає свою продукцію до магазину. І така тканина коштує вдвічі дорожче за ту, що пофарбована синтетикою.

Техніка батик давно відома й у деяких інших азійських країнах. У Європі з нею ознайомилися у XX столітті. Є кілька видів батика — гарячий, холодний та вузликовий. Також є вільний розпис.