Скульптуру Мікеланджело показали після дворічної реставрації

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Цю скульптуру великий Мікеланджело створював як надгробок для своєї могили, але волею долі вона опинилася у Музеї Флорентійського собору. Скульптурна група відома як «П’єта Бандіні». Зображує зняття Ісуса з хреста.

Зараз її виставили на огляд після двох років реставрації.

[Тімоті Вердон, директор Музею Флорентійського собору]:
«Її готували для усипальниці Мікеланджело, і вона містить автопортрет скульптора. Це дуже особистий твір. Він мав передавати дух автора навіть по його смерті».

Мікеланджело взявся за цю скульптуру в 73-річному віці, а припинив роботу, коли йому було 80.

Раніше вважали, що «П’єту Бандіні» зроблено з дорогого каррарського мармуру. Однак фахівці з’ясували, що камінь видобуто в Серравецці. Він гіршої якості.

[Паола Роза, реставратор]:
«Під час реставрації ми побачили багато домішок піриту й “волосків” — мармурових мікротріщин. Ці мікротріщини важко помітити в цілісному шматку мармуру й дуже складно зрозуміти їхній напрямок. Звісно, Мікеланджело мав проблеми з цими мікротріщинами».

Утім, фахівці вважають, що не лише дефект каменю змусив Мікеланджело покинути цю роботу. Майстрові не подобалося, як утілювався його задум.

[Тімоті Вердон, директор Музею Флорентійського собору]:
«За словами його головного біографа Вазарі, попри похилий вік Мікеланджело працював із каменем ліпше за багатьох молодших скульпторів. Гадаємо, він відмовився від цієї роботи, ймовірно, не тому, що йому було важко, а з інших причин».

Висота скульптурної групи «П’єта Бандіні» — 2 метри 26 сантиметрів. Важить майже три тонни. Мікеланджело працював над нею з 1547 по 1555 рік.

За реставрацією могли спостерігати всі гості музею. Її проводили на відкритому майданчику.