Покрівельники Парижа хочуть додати свою майстерність до списку ЮНЕСКО

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Паризькі покрівельники щодня підіймаються наверх, щоб ремонтувати цинкові дахи міста. А тепер вони хочуть визнання: закликають ЮНЕСКО додати їхнє ремесло до списку нематеріальної культурної спадщини.

Місцеві жителі називають їх цинкувальниками. У Парижі працює коло 500 таких майстрів.

[Матьє Гінаман, покрівельник]:
«Гадаю, що це мистецтво, і його слід визнати офіційно, бо професія зникає».

Заявку на включення до списку вже відправили до міністерства культури Франції. Потім міністр повинна буде вибрати головного кандидата й у березні назвати його президенту країни. Ще два претенденти — це виготовлення багетів і фестиваль вина міста Арбуа.

Дахи в такому вигляді з’явилися в Парижі в 1850 році, коли Наполеон III попросив барона Жоржа Ежена Османа оновити архітектуру столиці. Саме Осман і придумав замінити звичайну шиферну плитку на цинк, який був дешевшим і легшим.

Відтоді такі дахи стали особливістю Парижа. Сьогодні 75–80 % усіх дахів міста покрито цинком. Утім, у майбутньому це може змінитися — через архітектуру сучасних будівель, а також через те, що молодь дедалі рідше обирає фах покрівельника.

[Олів’є Буало Дескамп, член комісії ЮНЕСКО]:
«Це недооцінене ремесло, і статус ЮНЕСКО все прояснить. Це схоже на титул, золоту медаль. Вона змусить визнати цю професію мистецтвом. Як на мене, це вже мистецтво».

У списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, уже, наприклад, є стародавні технології виробництва плаского хліба в Ірані й Казахстані, мистецтво приготування неаполітанської піци, а також традиція пивоваріння в Бельгії.