Реставратор переїхав із Греції до Туреччини, щоб рятувати фрески християнських церков

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Грецький реставратор Венізелос Гаврилакіс використовує збільшувальні стекла, ватяні палички й делікатний підхід, щоб відновлювати давні фрески й ікони в церквах Стамбула. 44-річний майстер переїхав до Туреччини вісім років тому. Відтоді він та його колеги попрацювали над десятками артефактів у 25 грецьких православних церквах.

Зараз Венізелос трудиться над твором під назвою «Преображення Господнє». Каже, що через пандемію робота забрала більше часу, ніж зазвичай.

[Венізелос Гаврилакіс, реставратор із Греції]:
«Так, цей період непростий, але він теж закінчиться. З іншого боку, нашу роботу над цими дорогоцінними й безсмертними артефактами люди зможуть побачити завжди, зможуть зарядитися від неї натхненням і силою. Вони також згадають про безмежні можливості людини, яка створює такі дивовижні речі».

У Туреччині зростають побоювання щодо збереження артефактів християнської візантійської й мусульманської османської епох. Такі речі часто або не реставрують зовсім, або доручають некваліфікованим майстрам.

Водночас Гаврилакіс дає на свою роботу довічну гарантію. Він також каже, що своїм проєктом хоче закликати всіх людей до єднання.

[Венізелос Гаврилакіс, реставратор із Греції]:
«Гадаю, заклик церкви до людей об’єднуватися в ці непрості часи пандемії почуто. Ми всі маємо тримати духовний зв’язок, маємо допомагати один одному й робити щось на благо суспільства».

Торік Туреччина вирішила перетворити на мечеті знаменитий собор святої Софії і церкву Христа Спасителя в Полях — ще одну визначну пам’ятку візантійської архітектури. Це викликало критику з боку експертів, церковних лідерів і західних країн. Вони висловили стурбованість, що внаслідок перетворення фрески та інші артефакти можуть пошкодити.

Гаврилакіс навчався в Італії та Греції, де працював у понад 40 церквах. У Стамбулі найстаріше зображення, яке він і його команда відновили, це фаюмський портрет II‒III століть до нашої ери.