Чи можна вважати суперкросівки механічним допінгом?

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Поки кенійський марафонець Себастьян Саве насолоджується тріумфальною перемогою, критики замислюються: чи можна розцінювати його суперкросівки Adidas як механічний допінг?

26 квітня Саве подолав один із найважчих бар’єрів у легкій атлетиці. На Лондонському марафоні він пробіг 42 кілометри за 1 годину 59 хвилин і 30 секунд та побив світовий рекорд кенійця Келвіна Кіптума 2 години 35 секунд, встановлений три роки тому.

Саве біг у кросівках Adidas Adizero Adios Pro Evo 3 вагою всього 97 грамів. Результат став найяскравішим свідченням технологічних перегонів, які змінили біг на довгі дистанції за останні десять років.

[Джефф Бернс, спортивний фізіолог]:
«Так, ці кросівки, безумовно, на кілька хвилин скоротили час, який може витратити спортсмен на дистанції. З точністю до секунди ми ніколи не зможемо визначити цей час, але це приблизно дві-три хвилини».

Перелом у легкій атлетиці настав з появою кросівок Nike з високою підошвою. Її зроблено на основі надчутливих піноматеріалів та жорстких карбонових елементів, покликаних поліпшити економічність бігу.

[Джефф Бернс, спортивний фізіолог]:
«Ви не відчуваєте ударного навантаження на кожному кроці, як у старих кросівках. Це по-перше, а по-друге, завдяки вигнутій пластині рух здається безперервним, тому ноги ступають легше і природніше. Коли я вперше біг у кросівках Nike Vaporfly, це було схоже на їзду на велосипеді».

Критики заявляють, що сучасне взуття надто близьке до механіки тіла. Це дає змогу накопичувати та повертати енергію способами, які раніше були недоступні. Історичний контекст втрачено, а можливість порівнювати результати різних поколінь стерта.