Конфлікт на Близькому Сході призвів до різкого стрибка цін на нафту. З кінця лютого вони зросли приблизно на 50% та перевищили 100 доларів за барель. Ситуація ускладнюється перебоями постачань через Ормузьку протоку, якою проходить близько п’ятої частини світової нафти та зрідженого газу.
Зростання цін торкнулося також газу та добрив, посиливши ризики для продовольчої безпеки. Міжнародні організації очікують зниження темпів економічного зростання та прискорення інфляції.
[Фатіх Біроль, голова Міжнародного енергетичного агентства]:
«Світ стикається з найбільшою кризою енергетичної безпеки в історії. Це стосується нафти, природного газу та інших важливих ресурсів, таких як добрива, нафтохімія, гелій та інші. Масштаб проблеми величезний, і від неї постраждають усі країни. Жодна країна не застрахована від цього».
За даними агентства, частина країн притримує енергоресурси й водночас вводить обмеження на експорт, що дестабілізує ринок. Міжнародна енергетична агенція вже направила на ринок близько 400 мільйонів барелів нафти з резервів.
[Фатіх Біроль, голова Міжнародного енергетичного агентства]:
«Деякі країни, на жаль, додають ці обсяги до своїх запасів і водночас запроваджують експортні обмеження. Це не заспокоює ринки. Якщо країни хочуть продемонструвати відповідальність, їм слід відмовитись від таких заходів».
У МВФ наголосили, що координація дій залишається головним фактором для стабілізації ситуації та підтримання найбільш уразливих країн.
[Криталіна Георгієва, директор-розпорядник МВФ]:
«Головний принцип – не нашкодь. Не запроваджуйте експортних обмежень, які лише погіршують дисбаланс».
Коротке посилання на цю сторінку:
