У спільній заяві у п’ятницю готовність висловила зокрема Південна Корея, Данія, Латвія, Словенія, Естонія, Норвегія, Швеція та Бахрейн.
Раніше про готовність забезпечити відкриття ключового водного шляху оголосила Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Канада та Японія.
[Марк Рютте, голова НАТО]:
«Усі погоджуються, що торгівля не може зупинятися. Її необхідно відновити якнайшвидше. Це дуже важливо для світової економіки. Неприпустимо, щоб ключовий морський шлях був закритий або його використання утруднено через усі наявні загрози. Контактуючи із союзниками я бачу, що вони активно обговорюють між собою та зі США найкращий шлях розв’язання цієї величезної проблеми безпеки».
Минулого тижня президент США Дональд Трамп у своєму дописі на Truth Social розкритикував членів НАТО за бездіяльність у гарантуванні безпеки протоки та припустив, що військовий альянс не існував би без Сполучених Штатів.
Він написав: «Вони не хотіли брати участь у боротьбі проти ядерного Ірану. Тепер цю боротьбу виграно у воєнному відношенні, і для них практично немає небезпеки. Вони скаржаться на високу ціну на нафту, яку їм доводиться платити, але не хочуть допомогти відкрити Ормузьку протоку».
Ормузька протока з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. За оцінками через неї проходить близько 20 відсотків світового експорту нафти.
У зв’язку з практично повною зупинкою комерційного судноплавства ціна на барель сирої нафти різко зросла. Так, нафта марки Brent подорожчала до 112 доларів.
Коротке посилання на цю сторінку:
