У Марокко намагаються зберегти традиційні хамами

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

У Марокко традиційні громадські лазні — хамами — утрачають популярність. Багато закрилося під час пандемії та через дорожчання води та дров.

Хамами століттями були центром громадського та сімейного життя. Їх зводили біля мечетей. Кімнати в них розташовані від холодної до гарячої. Округлі стелі утримували пару, вузькі вентиляції випускали її поступово, а з кранів текла вода для обмивання.

Протягом поколінь візит до хамаму був щотижневим ритуалом. Сім’ї приходили разом, а потім розходилися в окремі приміщення для чоловіків і жінок.

[Мохссін Бензакур, історик]:

«Хамам давав можливість спілкуватися та обмінюватися інформацією. Багато хто погано знався на деяких темах, і в хамамі вони могли їх обговорювати, особливо ті, що вважалися табу».

Зараз у містах, таких як Рабат і Касабланка, відкриваються сучасні хамами. Вони пропонують короткий і приватний досвід: ароматичні трави, чорне мило та хну, мармурові лежаки та срібні посудини.

[Ханан Булхаржан, працівниця сучасного хамаму]:

«Коли клієнти приходять до марокканських хамамів, то відчувають розслаблення. Хамам, який я пропоную, традиційний, але із сучасним підходом, оскільки ми використовуємо всілякі ароматичні трави».

[Маріям Алауй, власниця сучасного хамаму]:

«Ми додали такі поліпшення, як м’яка музика, масаж для клієнтів та можливість індивідуального хамаму, на відміну від традиційного загального хамаму, де часто буває багатолюдно».

Проте традиційні хамами й далі закриваються.

[Мохсін Бензакур, історик]:

«Марокканські сім’ї змінилися. У будинках вже є гарячий душ, комфорт. Людям більше не треба виходити з дому, щоб відвідати хамам, особливо за такого швидкого темпу життя».

І навіть сучасні хамами відчувають тиск розкішних спа та готелів. Дедалі рідше вони стають важливим культурним ритуалом, і дедалі частіше поступаються швидким і приватним альтернативам.