У Марокко зупиняють спустошення та рятують оази

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Оази — це родючі місця в пустелях, де є вода. У Марокко там вирощують фініки, оливки, зернові та інші культури. Але останніми роками оази поступово висихають. Це можна побачити на прикладі оази Скура, що за 40 кілометрів від Варзазата.

Зменшення площі родючих земель спричинене нестачею дощів, надмірним споживанням води та вирощуванням таких вологолюбних культур, як кавуни.

Але висихання оаз намагаються зупинити. Фермери змінюють своє ставлення до господарювання.

[Халед Бубекрі, фермер]:

«Для зрошення оаз ми копаємо колодязі. Згодом стали помічати, що з кожним роком води в них дедалі менше. Доводиться копати глибше, щоб до неї дістатися. Тож ми вирішили впоратися з нестачею води за допомогою краплинного зрошення».

Воду з колодязів качають помпою в спеціальне водоймище. Зверху воно накрите, щоб вода не випаровувалася. З водоймища вода шлангами з отворами надходить до рослин. Їх, до речі, садять так, щоб вони допомагали одне одному. У тіні пальм ростуть нижчі оливкові дерева, а під ними ховається від сонця люцерна.

Ще один ворог оаз — пожежі. Щороку в них гине 16 тисяч пальм.

[Мустафа Бенрамель, еколог]:

«В оазах, особливо в Загорі й Таті, було багато пожеж. У відповідь на це вжили різних заходів: установили пункти раннього сповіщення та водонапірні колонки, відкрили під’їзні шляхи для швидкого реагування на пожежі в оазах. Також підвищуємо поінформованість місцевих жителів. Також обрізаємо пальми й прибираємо засохлі рослини».

За даними ООН, оази в Марокко розташовані в посушливих районах, де кількість опадів ледь перевищує 200 міліметрів на рік. Водночас там живе 2,2 мільйона осіб. Це майже 6 % населення країни.