Парад проводять люди, які займаються духовною практикою Фалуньгун, на згадку про мирну акцію, що пройшла в Пекіні 26 років тому.
Тоді, 25 квітня 1999 року, понад 10 тисяч практикувальників Фалуньгун зібралося в Пекіні біля Бюро подання скарг і звернень. Вони приїхали розповісти про несправедливе ставлення до їхньої школи вдосконалення. За кілька днів до цього поліція побила й затримала 45 прихильників Фалуньгун. А китайські державні ЗМІ почали розповсюджувати наклеп про цю практику.
[учасник параду]:
«Репортажі про Фалуньгун були вкрай негативними й не відповідали власному досвідові практикувальників. Це було для них як грім серед ясного неба. Це була абсолютна брехня».
Та мирна акція була спонтанною. Люди просто з’їхалися з усієї країни, маючи надію, що влада дослухається й припинить нападки.
Для Пекіна захід став найбільшим із часів продемократичних протестів на площі Тяньаньмень 1989 року.
Цей учасник параду в Нью-Йорку був і на тій акції в Пекіні.
[учасник параду]:
«Тоді ми хотіли розповісти уряду, що просто займаємося мирною духовною практикою. Ми просто хочемо мати право нею займатися».
Kюди, які займалися Фалуньгун, стали вздовж дороги й намагалися не перекривати тротуари й не заважати перехожим. А наприкінці дня, перш ніж розійтися, зібрали все сміття.
Вони надіялися, що влада їх почує, проблему вирішить, і вони зможуть і далі спокійно жити й самовдосконалюватися, як це було в попередні сім років.
Але все вийшло не так. За кілька місяців після тієї мирної акції китайська комуністична партія розпочала проти Фалуньгун найжорстокішу кампанію репресій. Ці гоніння в Китаї тривають і нині.
Учасники параду сподіваються привернути увагу до порушення прав людини в КНР.
[учасниця параду]:
«Я думаю, що чим більше людей дізнається про те, що відбувається, тим більшим буде наш вплив і ми справді зможемо змінити ситуацію».
[учасниця параду]:
«Маємо надію, що більше ньюйоркців, особливо китайців, зможуть зрозуміти правду про Фалуньгун».
Послання миру та свободи зворушило деяких перехожих до сліз.
[мешканка Нью-Йорка]:
«Я не можу стримати сліз, бо це дуже зворушливо. Я така рада, що ви робите це. Нехай світ знає, що відбувається».
Коротке посилання на цю сторінку:
