Цей крок збігся з візитом прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу до Вашингтона. Торік у листопаді МКС видав ордер на його арешт у зв’язку з війною в Секторі Гази. Такі самі ордери він також видав щодо ексміністра оборони Ізраїлю та бойовиків ХАМАСу.
Незрозуміло, як швидко Білий дім оголосить імена осіб, які потрапили під санкції. У 2020 році, під час свого першого президентства, Трамп наклав санкції на колишнього прокурора Фату Бенсуду та одного з її головних помічників. Вони розслідували ймовірні воєнні злочини американських військ в Афганістані.
Нинішні санкції передбачають замороження всіх активів у США й заборону на в’їзд до країни для всіх працівників МКС із чорного списку та їхніх сімей.
Міжнародний кримінальний суд створено у 2002 році згідно з Римським статутом — договором 1998 року, який ратифікували всі держави ЄС, а також Україна, Австралія, Бразилія, Велика Британія, Канада, Японія, Мексика, Швейцарія, 33 країни Африки та 19 країн південної частини Тихого океану. Водночас США, Китай, Іран, Росія та Ізраїль не є членами МКС.
Мета МКС — судове переслідування за чотири основні злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та акти агресії.
Римський статут зобов’язує всі 124 держави-члени видавати будь-яку особу, на яку видано ордер на арешт МКС, якщо вона ступить на їхню територію.
Але так буває не завжди. Приміром, президента Судану Омара аль-Башира у 2009 році звинуватили в геноциді в Дарфурі. Однак, перебуваючи на посаді, він відвідав низку арабських та африканських країн, зокрема держави — члени МКС, і ті відмовилися його затримувати.
За це суд виніс цим країнам догану або передав їхні справи Раді Безпеки ООН за недотримання вимог.
Коротке посилання на цю сторінку:
