Огляд світових подій (з 22 по 27 вересня)

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

1. Ураган «Гелен» 4-ї категорії налетів на Флориду

Ураган «Гелен»

штат Флорида, США

Найсильніший ураган «Гелен» ударив по американському штату Флорида, вийшовши з Мексиканської затоки. За кілька годин до цього він різко посилився до четвертої передостанньої категорії. Синоптики називають його надзвичайно небезпечним.

Багато населених пунктів Флориди ще до приходу урагану затопило. Немає світла та зв’язку. Також скасували авіа- та залізничні рейси.

Губернатор Флориди Рон Десантіс оголосив, що наразі відомо про одного загиблого. Але, як очікують, ця кількість може зрости.

Швидкість вітру в епіцентрі може сягати 215 кілометрів за годину. Жителів попередили, щоб вони сприймали «Гелен» буквально як торнадо.

[Рон Десантіс, губернатор штату Флорида]:

«Не намагайтеся щось робити в темряві. Ви не уявляєте, які небезпеки там чатують. Там буде сміття, у деяких місцях буде стояча вода. Там і так важко орієнтуватися, але робити це в темряві ще небезпечніше. Сонце вийде, і ви матимете час оцінити ситуацію».

Є імовірність, що в деяких прибережних районах рівень води підвищиться на шість метрів. Райони ж, що розташовані далі від берега, затоплять надпотужні зливи.

Мешканці штату Джорджія також готуються до удару стихії. Про це повідомив губернатор Браян Кемп.

[Браян Кемп, губернатор штату Джорджія]:

«У вівторок ми оголосили надзвичайний стан для всіх 159 округів, надавши групам з управління надзвичайними ситуаціями достатньо часу для підготування, а також для розгорнення ресурсів там, де це необхідно».

Заступник директора Національного центру з дослідження ураганів повідомив, що «Гелен» призведе до небувалих затоплень углиб суші, і може бути багато загиблих. Людей закликають вихати з небезпечних районів.

2. Дебати на Генасамблеї ООН: від критики Ізраїлю до критики ООН

Генасамблея ООН

Нью-Йорк, США

У Нью-Йорку почалася 79-та сесія Генеральної Асамблеї ООН. Відкрив її Генсек Антоніу Гутерреш, а головою став камерунець Філемон Янг.

Тема сесії — «Не оминати нікого увагою: діяти спільно в ім’я забезпечення миру, сталого розвитку та людської гідності».

Кожному промовцеві дали 15 хвилин.

На порядку денному — обговорення воєнних конфліктів. Особливу увагу приділяють Сектору Гази. Деякі учасники закликали негайно досягти згоди про припинення вогню.

Серед них прем’єр-міністр Бельгії Александер де Кро. Він говорив про небезпеку дестабілізації Близького Сходу.

Президент Італії Джорджа Мелоні закликала ООН протидіяти незаконній торгівлі людьми та злочинним організаціям. Щодо конфлікту на Близькому Сході вона висловила вимогу припинити вогонь і негайного звільнити ізраїльських заручників.

Президент Польщі теж закликав до миру й зазначив, що його країна підтримує рішення про створення двох держав для ізраїльтян і палестинців. Також Анджей Дуда наголосив на необхідності зупинити війну Росії в Україні.

[Анджей Дуда, президент Польщі]:

«Не лише для того, щоб припинити страждання народу та покарати агресора, а й щоб такі мерзенні дії не стали зразком для наслідування. Територіальна цілісність України має бути відновлена ​​в її міжнародно визнаних кордонах».

А президент України Володимир Зеленський заявив, що Путіна треба примусити до миру.

[Володимир Зеленський, президент України]:

«Путін порушив стільки міжнародних норм і правил, що він сам не зупиниться. Росію можна тільки змусити до миру, і це саме те, що потрібно».

Президент Ірану сказав, що його країна готова припинити ядерне протистояння із Заходом. Російсько-українську війну закликав закінчити шляхом діалогу. А ось Ізраїль розкритикував за війну в Секторі Гази, назвавши її геноцидом.

Водночас президент Аргентини Хав’єр Мілей назвав ООН монстром Левіафаном, відкинув її Пакт про майбутнє, назвавши його соціалістичним, і закликав до свободи. У своїй промові він сказав, що ООН стала безсилою у своїй ключовій ролі щодо запобігання конфліктам.

[Хав’єр Мілей, президент Аргентини]:

«Вона стала багатощупальцевим Левіафаном, який уважає, що має право вирішувати, що має робити кожна держава і як мають жити громадяни світу. Те саме завжди відбувається з ідеями лівих. Вони розробляють модель відповідно до того, що мають робити люди, а коли все складається інакше, вони придушують, обмежують та урізають їхню свободу».

Загальні дебати почалися 24 вересня й триватимуть до 30-го.

3. Франція готує 21-денне припинення вогню між «Хезболлою» та Ізраїлем

Угода між «Хезболлою» та Ізраїлем

Засідання РБ ООН

Франція та США працюють над досягненням тимчасового припинення вогню між ліванськими бойовиками «Хезболли» та Ізраїлем. Це дасть час для ширших переговорів. Про це в Раді Безпеки ООН заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

[Жан-Ноель Барро, міністр закордонних справ Франції]:

«Дипломатичне рішення справді можливе. Останніми днями ми працювали з нашими американськими партнерами над тимчасовою платформою припинення вогню на 21 день, щоб дати змогу провести переговори. Ми невдовзі все оприлюднимо. Сподіваємося, сторони негайно її схвалять».

Барро, який вирушить до Лівану наприкінці тижня, сказав, що Париж працював зі сторонами над визначенням параметрів дипломатичного виходу з кризи відповідно до резолюції № 1701.

Цю резолюцію в РБ ООН ухвалили після місячної війни між Ізраїлем та «Хезболлою» у 2006 році. Вона розширила мандат миротворчих сил ООН, дозволивши їм допомагати ліванській армії утримувати частину півдня вільною від зброї та бойовиків.

Як наслідок, це викликало тертя з «Хезболлою», яка фактично контролює південь Лівану попри присутність ліванської армії. «Хезболла» — добре озброєна партія та найпотужніша політична сила Лівану.

Заступник представника США при ООН Роберт Вуд повідомив Раді, що повністю виконана резолюція 1701 року — це єдине довгострокове рішення.

[Роберт Вуд, заступник постійного представника США при ООН]:

«Ми працюємо над тим, щоб запобігти масштабнішій війні. Але ми чітко дали зрозуміти, що Ізраїль має право захищати себе від атак “Хезболли”».

На засіданні також виступили представники Лівану та Ізраїлю.

[Наджиб Мікаті, прем’єр-міністр Лівану]:

«Сьогодні Ліван став жертвою ворога, який використовує проти нас електронні, кібер-, морські та повітряні атаки. Вони можуть перерости в наземний напад і підготувати підґрунтя для повномасштабної регіональної війни»

[Денні Данон, постійний представник Ізраїлю при ООН]:

«Ізраїль не прагне повномасштабної війни. Ми чітко дали зрозуміти, що прагнемо миру, усім тим, хто не засліплений ненавистю та політичними планами. Однак Ізраїль зазнає нападу».

Ізраїль розширив свої авіаудари по Лівану в середу. Як заявило ліванське міністерство охорони здоров’я, загинуло щонайменше 72 особи, ще 223 було поранено.

4. Китайським прикордонникам установили квоти на депортацію північнокорейських утікачів

Квоти на нелегалів

Китайсько-північнокорейський кордон

На цих кадрах, як стверджують, зафільмовано шлях північнокорейської втікачки з КНДР до Китаю. Обличчя Сін Чу Є та її супутників розмиті з міркувань безпеки.

Вона втекла з Північної Кореї в 90-х роках й оселилася в Китаї. Але під час пандемії влада села, де вона жила, наказала північнокорейцям зареєструвати свою біометричну інформацію в поліції.

[Сін Чу Є, північнокорейська втікачка]:

«Ті, хто зареєстрував свої відбитки пальців, сказали мені: “Було чудово, що ми змогли отримати вакцини й пройти тестування на COVID-19, але є одна велика проблема — тепер ми ніби в рибальських сітях. Якщо Північна Корея скаже Китаю зловити й повернути нас, нас усіх відправлять назад».

Сін не зареєструвалася, а 2023 року втекла до Південної Кореї.

Це кордон між Китаєм і Північною Кореєю довжиною коло 1400 кілометрів.

Як повідомляють, у Китаї створили нові центри депортації, установили сотні відеокамер, які розпізнають обличчя, і на кордоні стало більше патрулів на човнах.

А прикордонній поліції на північному сході Китаю встановили квоти на виявлення та висилання нелегалів.

Про це свідчать офіційні документи, які розкрили лише зараз. Там прямо не написано, що головна мета — північнокорейці. Але йдеться про суміжні з КНДР райони.

МЗС Китаю заявило, що захищає «права та інтереси іноземців у Китаї».

Водночас експерти кажуть, що у квітні цього року Китай депортував щонайменше 60 північнокорейців.

МЗС Південної Кореї вже заявило, що Сеул докладає «всіх зусиль», щоб завадити Китаю висилати назад утікачів із КНДР.

5. У Німеччині відкрився центр готування до польотів на Місяць

«Місяць» на Землі

Кельн, Німеччина

Можливо, пройдуть роки, перш ніж астронавти Європейського космічного агенства ступлять на Місяць. Але тут, на Землі, готують до цього повним ходом. Щоб навчати астронавтів, біля Кельна в Німеччині збудували центр Luna.

Усередині величезного приміщення відтворено місячний ландшафт. Для цього використали 900 тонн вулканічної породи. Тут є і каміння, і «місячний пил». Астронавти ходитимуть по цій поверхні й виконуватимуть ті ж завдання, які доведеться виконувати на Місяці. Водночас за допомогою спеціального обладнання тут можна змоделювати місячне гравітаційне поле.

[Александер Герст, астронавт ЄКА]:

«Унікальність цього об’єкта в тому, що тут змодельовано більшість умов, у яких ми опинимося на Місяці. Це поверхня з пилом та камінням, це освітлення та система зменшення гравітації. Ми працюватимемо в скафандрах, які обмежують рухи та огляд. Усе це складається докупи. І це унікально».

[Маттіас Маурер, астронавт ЄКА]:

«Цей комплекс для готування до польоту на Місяць найкращий у світі. Ми маємо все необхідне для тестування й тренувань. Такого комплексу немає навіть у НАСА та інших міжнародних партнерів».

Астронавти також тренуватимуться працювати з 3D-принтерами. У майбутньому таке обладнання, можливо, використовуватимуть на Місяці для будівництва житла. Також у центрі випробують місяцеходи.

Ідея створити такий комплекс виникла понад десять років тому. Під час пандемії на проєкт виділили гроші, але потім їх відкликали й витратили на інші потреби. Пізніше, коли будівництво мало розпочатися, виявилося, що на обраному місці мешкають рідкісні ящірки. Довелося переносити будівництво на іншу територію. Тож минуло ще два роки.

Тепер труднощі позаду, і центр відкрився. Сюди зможуть приїжджати на вишкіл астронавти з різних країн.

Люди вперше висадилися на Місяць 55 років тому. Тепер аерокосмічні агенства хочуть це повторити. НАСА планує наступного року відправити чотирьох астронавтів до супутника Землі, але вони лише облетять його по орбіті. А 2026-го космічний корабель сяде на Місяці, і люди знову зможуть ступити на його поверхню.

6. В Антарктиці вперше запустять рух електробусів

Автопарк поповниться електробусами

Антарктика

В Антарктиці вперше офіційно почнуть курсувати електробуси. Їх виготовляють у Чилі. Понад 100 таких електробусів вже використовують у пустелі Атакама та в Андах, але в Антарктиці через холод умови набагато складніші.

[Ніколас Медіна Гонсалес, інженер компанії-виробника]:

«Це повністю електричний транспорт, зроблений у Чилі. Він має підвищену зносостійкість, тобто його розробили з урахуванням роботи в екстремальних умовах».

Електробус розрахований на 24 пасажири. Оснащений синхронним двигуном на постійних магнітах, пневматичними гальмами, системою ABS, параболічною ресорною підвіскою та телеметричною системою, яка дає змогу оперативно отримувати дані про роботу обладнання. Запасу ходу має вистачати на 200 кілометрів.

[Ніколас Медіна Гонсалес, інженер компанії-виробника]:

«Електробуси перевозитимуть працівників антарктичних станцій, а також туристів».

Електробуси курсуватимуть між аеропортом «Тенієнте Марша» та станціями на південному заході острова Кінг-Джордж.

Цей транспорт тестували тут протягом трьох місяців — із грудня 2023-го по березень 2024 року. Якщо погода буде сприятливою, рух електробусів відкриють у жовтні. Це будуть перші електрокари в Антарктиці.

7. Перший у світі готель, надрукований на 3D-принтері, будують у США

Перший 3D-готель

Техас, США

Технологія 3D-друку та індустрія гостинності поєдналися в пустелі на заході штату Техас у США.

Новий готель побудуть на площі понад вісім гектарів. Його зводить 3D-принтер промислового розміру Vulcan, вичавлюючи шар за шаром бетонну суміш.

Як очікують, тут буде 18 житлових будинків із 43 готельними номерами.

Власник назвав його першим надрукованим на принтері готелем у світі. Він також додав, що вперше зводить будинки таких обтічних форм.

Цей принтер понад 14 метрів завширшки, а заввишки — майже п’ять. Важить коло п’яти тонн.

[Джейсон Баллард, гендиректор і засновник компанії ― розробника принтера]:

«3D-друк дає вам набагато більше можливостей для експериментів або для створення органічніших форм й обрисів».

3D-друковані будівлі матимуть куполи, арки та вигнуті стіни. Ці архітектурні особливості зазвичай надто дорого відтворювати у великих масштабах, використовуючи традиційне будівництво.

Фахівець з друку стежить за принтером, поки його роботизована рука й сопло ковзають по робочому майданчику, наносячи спеціальну суміш на основі цементу під назвою Lavacrete.

[Джейсон Баллард, гендиректор і засновник компанії ― розробника принтера]:

«Основна суміш — це таємний матеріал, тому я не розкриватиму вам всієї формули. Але ми вирішили обмежитися глобально та повсюдно доступними матеріалами, тому ми зможемо будувати в усьому світі й робити це за доступну ціну».

Загалом на будмайданчику має бути три особи, разом із техніком з друку. Це дуже відрізняється від традиційного будівництва.

Утім, дехто висловлює побоювання, що автоматизація 3D-друкарського будівництва може витіснити кваліфікованих робітників, таких як муляри.

[Мілад Базлі, викладач технології]:

«Це може бути однією з проблем, яку нам слід враховувати під час переходу на 3D-друк. Але я ясно бачу, що майбутнє буде більш автоматизованим».

Нагадаємо, раніше в Техасі за допомогою такого ж принтера збудували житловий квартал у Джорджтауні. Його вже почали заселяти.

8. Як баобаби допомагають виживати селянам у Зімбабве

Баобаби годують людей

Мудзі, Зімбабве

Зімбабвійка Лавнес знає смак плодів баобаба змалку. Вони поживні та корисні, до того ж урізноманітнюють просту їжу її сім’ї. Але тепер для Лавнес та ще тисяч зімбабвійців плоди баобаба — це спосіб вижити під час посухи.

[Лавнес Бхітоні, мешканка Мудзі]:

«Цього року ми не зібрали врожаю. Виживаємо лише завдяки продажу плодів баобаба. Грошей вистачає лише на кукурудзу та сіль. Рослинна олія — розкіш, бо грошей немає. Іноді я місяць не можу купити мило. Що вже казати про оплату за школу або про купівлю дитячого одягу».

Жінка встає до світанку й, ризикуючи стати здобиччю хижаків, іде збирати плоди. Вибирає більші, а менші залишає слонам і мавпам. Це вікова традиція.

[Лавнес Бхітоні, мешканка Мудзі]:

«Плоди мають попит, але цього року їх виросло небагато, тому іноді я повертаюся додому, не набравши й одного мішка».

Покупці пропонують за плоди низьку ціну. Продавши 25 кілограмів, можна купити лише 10 кілограмів кукурудзяного борошна.

[Кінгстон Шеро, працівник адміністрації Мудзі]:

«Люди не мають вибору, бо потрібні гроші. Покупці нав’язують нам ціни, а ми не сперечаємося, бо голодуємо».

На підприємствах із плодів баобаба роблять порошок. Потім його експортують до Європи, Китаю та США. За оцінками експертів, 2027 року обсяг світового ринку торгівлі цією продукцією сягне десяти мільярдів доларів.

Нині державне експортне агентство Зімбабве розглядає можливість співпраці із селянками. Воно хоче відкрити переробні підприємства в районах збирання плодів баобаба. Так місцеві жителі зможуть отримувати за свою працю більше грошей.

9. Школи фінського міста повертаються від екранів до паперу

Повернення до книжок

Рійгімякі, Фінляндія

У цій школі фінського міста Рійгімякі учні повертаються до старого доброго паперу. Відмовляючись від ноутбуків та планшетів, вони беруть до рук книжки.

Це ініціатива влади міста, розташованого приблизно за 70 кілометрів на північ від Гельсінкі. Місцевих батьків і вчителів непокоїть вплив гаджетів на молодь і дітей.

Система державної освіти Фінляндії набула світової популярності завдяки своїм гарним результатам і готовності пробувати нові методи навчання.

У багатьох школах донедавна всім учням віком після 11 років безоплатно видавали ноутбуки. У більшості шкіл Рійгімякі книжки перестали використовувати у 2018 році.

Проте останнім часом у всій Фінляндії результати навчання дітей поступово погіршувалися.

[Мінна Пелтопуро, психолог]:

«Мозок дуже вразливий за багатозадачності, особливо в такому юному віці. Тому він не може добре справлятися».

Нині фінські підлітки в середньому дивляться в екрани до шести годин на день.

Психологи кажуть, що надмірне використання гаджетів пов’язане як із фізичними, так і з психологічними ризиками. Воно може спричинити проблеми із зором, зростання тривожності та багато іншого.

Чотирнадцятирічна Елле це підтверджує.

[Елле Сокка, школярка]:

«Коли ми користувалися хромбуком, я іноді заходила на інші сайти. Можливо, я не завжди зосереджувалася на важливих речах».

Учителька англійської мови Мая Каунонен рада змінам.

[Мая Каунонен, учителька англійської мови]:

«Я справді думаю, що це змусило дітей більше концентруватися під час уроків. Поменшало чинників, що відвертають увагу».

Уряд Фінляндії розробляє новий закон, який заборонятиме використовувати персональні пристрої, такі як телефони, під час уроків у школі.

10. У данському парку небезпечні дерева підривають динамітом

Підірвали дерево

Клампенборг, Данія

Лунає вибух, і величезний бук падає на землю. Такий незвичайний спосіб видаляти пошкоджені дерева використовують у парку оленів у передмісті Копенгагена.

Цей бук став небезпечним для гостей парку, бо його важкі гілки могли впасти. Проте дерева тут не спилюють, а підривають. Для цього в отвори у стволі закладають динаміт. Результат після вибуху такий самий, якби в дерево вдарила блискавка.

[Єс Огор, біолог]:

«Є дві головні причини використовувати цей метод. Одна — естетична, оскільки набагато приємніше бачити природну руйнацію. Друга причина набагато важливіша. Вона пов’язана з біологічною різноманітністю».

Фахівці пояснюють, що уламок ствола на найближчі 20-30 років перетвориться на своєрідний курорт для лісових мешканців. Тут заведуться комахи, виростуть гриби та прилетять кажани. Тобто деревина, що гнитиме, буде корисною багатьом жителям лісу.

Коли дерево спиляно, ефект не такий гарний. До того ж видно, що до цього приклала руку людина, що вносить дисгармонію в довколишній ландшафт.

11. Фінський зоопарк поверне Китаю двох панд раніше за домовлений термін

Панди повернуться до Китаю

Егтярі, Фінляндія

Фінляндія поверне Китаю двох великих панд на вісім років раніше. Причиною стали фінансові труднощі, які переживає зоопарк.

Панди Лумі та Пюрю приїхали до Фінляндії в січні 2018 року. Приватний зоопарк Егтярі витратив вісім мільйонів євро на будівництво вольєра для цих ведмедів. Нові мешканці мали привабити більше відвідувачів. І справді, невдовзі гостей побільшало.

Ситуація погіршилася під час пандемії коронавірусу. Потім зміна геополітичної ситуації вплинула на економіку всіх країн, зокрема й Фінляндії. Тепер до зоопарку приїжджає мало людей, а на утримання панд щороку йде півтора мільйона євро, зокрема й на орендну плату Китаю. Як наслідок, накопичилися борги.

Власники зоопарку торік попросили фінансової допомоги в уряду, але він відмовив. Панд вирішили повернути. У МЗС Фінляндії зазначають, що це не має вплинути на відносини між двома країнами.

Лумі та Пюрю незабаром вирушать на карантин, а в листопаді поїдуть до Китаю.

Влада КНР здає великих панд в оренду іншим країнам. Платити треба мільйон доларів на рік. Водночас малята, народжені в закордонних зоопарках, належать Китаю.

12. Артінсталяція об’єднала мешканців канадського міста Торонто

Артінсталяція у вигляді доміно

Торонто, Канада

Вісім тисяч гігантських плиток доміно впали одна за одною в центрі Торонто. Незвичайна артінсталяція розтяглася на 2,5 кілометри від району Кінг-Вест до парку «Каное-Лендінг». Автор проєкту — британська театральна компанія.

[Ілана Альтман, співорганізаторка заходу]:

«Чарівність цього проєкту в тому, що він радує всіх, хто є тут. <…> У цьому полі для гри в доміно опинилися підприємства та будинки. Воно охоплює і всі вулиці. Тому нам довелося залучити до роботи багато людей. Але, гадаю, усі розуміли, яку радість дасть цей проєкт, і кожен хотів у ньому взяти участь».

Розставляти плитки допомагало 250 волонтерів. Поспостерігати за цим прийшли тисячі глядачів. Мета проєкту — об’єднати людей. Майже половина мешканців Канади рідко спілкується із сусідами, через що люди почуваються ізольованими.

[Ілана Альтман, співорганізаторка заходу]:

«Цей проєкт здійснили лише завдяки волонтерам, які втілили його в життя. Це шанс для людей вийти з дому, зібратися разом і познайомитися із сусідами, узяти участь у колективному будівництві та врешті-решт відчути зв’язок із суспільством».

[волонтерка]:

«Я хочу, щоб суспільство відчуло, як ці плитки об’єднують різні райони, різних людей та сусідів, які живуть у цих різних районах. Усі пов’язані одне з одним».

Артінсталяцію споруджували кілька годин, а потім настав час її зруйнувати. Плитки падали близько пів години.

[глядачка]:

«Було чудово. Я чула реакцію людей, коли все падало. Я бачила, як люди йшли за плитками, що падали, і як усім було весело».

У Канаді британська театральна компанія цей проєкт організувала вперше. До цього вона проводила його в Австралії, Африці та Європі.

13. Діамантове кольє, яке, можливо, пов’язане з Марією-Антуанеттою, піде з молотка

Рідкісне кольє піде з молотка

Лондон, Велика Британія

Рідкісне діамантове кольє, можливо, пов’язане з королевою Марією-Антуанеттою, виставлять на аукціон. Востаннє публіка бачила цю прикрасу 50 років тому, після чого її продали азійському колекціонерові. Нині намисто демонструють на виставці в Лондоні.

Довжина виробу — 67 сантиметрів. Він складається з трьох низок діамантів у цанговій оправі. Вага дорогоцінних каменів — 300 каратів. Прикрасу створили за десять років до Французької революції 1789 року.

Рідкісність кольє в тому, що воно збереглося в первинному вигляді.

[Андрес Вайт Корреаль, працівник аукціонного будинку]:

«Діаманти завжди використовували повторно. А наприкінці XVIII століття алмазні копальні Голконди, що в Індії, спорожніли, тому більшість ювелірних виробів того часу розібрали, щоб зробити нові прикраси».

Деякі вважають, що кілька діамантів були частиною іншого намиста, навколо якого спалахнув скандал, пов’язаний з ім’ям французької королеви. Якась аферистка підлаштувала все так, ніби Марія-Антуанетта через посередника замовила дорогу прикрасу в королівських ювелірів. Так намисто потрапило до шахрайки. Коли ювеліри почали вимагати гроші, королева відмовилася платити. Почалося розслідування, і обман викрили. Але чутки однаково заплямували репутацію Марії-Антуанетти.

Кольє, яке тепер виставлять на аукціон, належало англійським маркізам Англсі. Жінки з цієї аристократичної сім’ї надівали цю прикрасу на коронації Георга VI в 1937 році та Єлизавети II в 1953 році.

[Андрес Вайт Корреаль, працівник аукціонного будинку]:

«Пані, що носили цю прикрасу, думали, що в ній є каміння з того намиста. Ми дослідили всі архіви сім’ї Англсі й не знайшли чітких свідчень. Тож жодних гарантій. Але це ще одна чудова легенда, яка збагачує історію намиста».

Намисто виставлять на аукціон у Женеві 11 листопада. Коштовність оцінили у 2,8 мільйона доларів.

14. Венеційському склу присвятили фестиваль у Венеції

Фестиваль венеційського скла

о. Мурано, Італія

Унікальне венеційське скло ще багато століть тому здобуло світову славу. І його й нині цінують, напевно, не менше, ніж у середні віки. Зараз у Венеції проходить щорічний фестиваль, присвячений давньому ремеслу.

Скло тут робили вже у VIII столітті, але поворотним стало XIII століття, коли фахівці створили власні технології. Секрети виробництва передавали від батька до сина й тримали в суворій таємниці. Тоді всі майстерні перенесли на острів Мурано. Звідси й друга назва — муранське скло.

Зараз гості фестивалю можуть приїхати на острів і на власні очі побачити, як народжуються вироби зі скла. Приміром, ця майстерня існує з 1295 року. Тут працюють найкращі склодуви. У Сімоне Джордані за плечима 40-річний досвід.

[Сімоне Джордані, склодув]:

«За кожним виробом, окрім різних процесів, криється дуже багато зусиль. Уся команда цілий день виконує важливу роботу. А перед цим, уночі, трудяться інші майстри. Тож уранці ми знаходимо готовий матеріал для створення виробів. І щойно роботу з вогнем закінчено, починається холодне оброблення».

Період із XIV по XVI століття став часом розквіту венеційського скла. Майстерність склоробів досягла найвищої віртуозності. Вони навчилися робити тонке, дуже прозоре та пластичне скло. Їхні вироби замовляли європейські монархи. Цінували венеційське скло також в Азії та на Близькому Сході.

[Сімоне Джордані, склодув]:

«Венеція і скло гармонують одне з одним. Це частина нашої спадщини, нашої історії та культури. Я навіть назву це частиною розкішного способу життя Венеції. Венеція століттями жила в розкоші».

За Венеційської республіки видавати секрети створення муранського скла було заборонено під страхом смерті чи ув’язнення. А зараз майстри готові ділитися досвідом із колегами з інших країн.

[Роза Баров’єр Ментасті, історик мистецтва та куратор виставки]:

«Успіх венеційського скла обумовлений його багатовіковою славою. Але секрет криється в склодувах та майстрах, які створювали дуже вишукані вироби».

Фестиваль венеційського скла проходить увосьме. Зазвичай триває тиждень. Цього року приїхало понад 50 склодувів із 21 країни, зокрема зі США, Південної Кореї, Франції, Китаю та Австралії.

15. Труднощі та радість: японки зберігають традиції створення куль темарі

Мистецтво створення темарі

о. Сікоку, Японія

У цій світлій майстерні, що на японському острові Сікоку, здається, ніби час зупинився. Кілька майстринь ретельно роблять стібок за стібком, створюючи прекрасні візерунки на твердій кульці. У Японії їх називають «темарі».

Традиції створення темарі вже сотні років. Колись цими м’ячиками гралися жінки та діти. Тепер це цінний витвір мистецтва, яким власники дорожать, як картиною чи скульптурою.

На кожному японському острові була своя техніка створення темарі. Ейко Аракі успадкувала та зберігає традиції острова Сікоку.

[Ейко Аракі, майстриня з виготовлення темарі]:

«Кажуть, що історія темарі, японського розшитого м’ячика, триває більш як 1000 років. Це частина дуже давньої традиції Японії. Але вважають, що темарі санукі-кагарі з префектури Кагава робили в період Едо з 1603 по 1868 рік».

Увесь м’ячик роблять вручну.

[Томое Мідзобуті, майстриня з виготовлення темарі]:

«Найскладніше — зробити основу темарі. Її роблять з рисового лушпиння, обгорнутого тонким папером. Основу обмотують нитками, поки вона не перетвориться на кулю. Навіть з багаторічним досвідом іноді виходить добре, а іноді — ні».

На готовій кулі нитками роблять розмітку, і вона стає схожою на глобус. Потім вишивають візерунок.

[Ейко Аракі, майстриня з виготовлення темарі]:

«З нічого народжується щось прекрасне, що радує людей. Ось у чому суть темарі».

Нитки для темарі використовують бавовняні. Забарвлюють їх самі й лише натуральними фарбами, переважно з рослин. Нитки просочують соєвим відваром — так бавовна краще фарбується. Колірна гама сягає 140 відтінків.

Вишивати темарі дуже складно — не лише через візерунки, а й тому що кулька тверда. На навчання йде десять років, але Ейко має багато послідовниць.

[Ейко Аракі, майстриня з виготовлення темарі]:

«Коли люди починають відчувати радість, попри труднощі, які супроводжують виготовлення темарі, вони зазвичай і далі цим займаються».

Темарі зі складними візерунками коштують сотні доларів, але є і дешевші — за 40 і навіть за 10 доларів. Маленькими темарі можна прикрашати ялинку. Також майстрині роблять кульки з ароматичними травами.

[Ейко Аракі, майстриня з виготовлення темарі]:

«За допомогою темарі я хочу донести думку, що деякі прекрасні речі можна зробити тільки вручну».

16. Казкові світи з вогнів прикрасили Сінгапур

Фестиваль світла

Сінгапур

Дев’ять казкових світів, зітканих із різнобарвних вогників, виникли в Сінгапурі. Тут можна прогулятися серед динозаврів, пройтися піщаними дюнами, насолодитися подорожжю джунглями й зазирнути до зимової країни чудес.

Усі ці інсталяції — плід творчої фантазії дизайнера Нормана Латуреля. Він організовує міжнародний фестиваль світла illumi в різних країнах.

[Норман Латурель, дизайнер]:

«У мене багато ідей та мрій. Я відштовхувався від мрії, від пережитого в подорожах, а також від своїх ідей. Ви знаєте, що я бачив та що зробив. Я просто взяв кілька ідей і розвинув їх, спираючись на уяву».

У Сінгапурі такий фестиваль проходить уперше.

[гостя фестивалю]:

«Мені подобається ця атмосфера. Здається, що потрапляєш в інший світ, бо тут різні теми та різні захопливі враження».

[гостя фестивалю]:

«Я не знала, що мене чекає, але приємно здивована тим, що побачу цього вечора. Це дуже барвисто. Гадаю, це ідеальний вечір для відпочинку з друзями та сім’єю».

Виставку готували майже півтора місяця. У роботі брали участь 100 осіб. Інсталяції складаються з 20 мільйонів світлодіодних лампочок. Фестиваль у Сінгапурі триватиме до кінця лютого наступного року.