У Зімбабве браконьєр відсидів у в’язниці й став захисником природи

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Зімбабвієць Тембанечако Мастік ще недавно був браконьєром, а тепер захищає природу. Він живе в окрузі Чиредзі біля кордону з Мозамбіком. Тут багато диких тварин, але місцевість посушлива й напівпустельна.

Спочатку Тембанечако був мисливцем. Потім вирощував кукурудзу, сорго та бавовну, а ще розводив худобу. Та через часті посухи справи йшли погано, і він повернувся до полювання. Невдовзі його впіймали наглядачі заповідника. За браконьєрство Тембанечако провів три місяці у в’язниці.

[Тембанечако Мастік, колишній браконьєр]:

«У тюрмі я опанував багато ремесел, такі як ткацтво та ліплення. Під час ув’язнення я здобув знання й зрозумів, що можу заробляти без полювання».

Повернувшись у село, колишній браконьєр почав робити столи, стільці та інші предмети. Цим новим для нього ремеслом і заробляє на життя.

[Тембанечако Мастік, колишній браконьєр]:

«Я зрозумів, що тварини треба людям, тому браконьєрство — це егоїзм. Я можу вбити зебру і з’їсти її, але, якщо на цю зебру приїдуть подивитися туристи, від цього буде зиск усій громаді та наступним поколінням».

Чоловік закликає інших теж відмовитися від браконьєрства й шукати інші способи прогодувати сім’ю.

[Тембанечако Мастік, колишній браконьєр]:

«Я розповідаю мисливцям та сільським жителям про небезпеку браконьєрства. І з гордістю можу сказати, що браконьєрів у моєму селі поменшало. Я пишаюся тим, що розповсюджую знання про те, як берегти природу. Деякі мої однолітки під моїм керівництвом вже вчаться робити скульптури та стільці».

Працівники заповідників постійно проводять роз’яснювальну роботу серед селян. Це вже дає плоди. Наприклад, за останні чотири роки в Національному парку Хванге не втратили жодного слона.