Що можна й чого не можна: жителька Версаля навчає французького етикету

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Це типова паризька вулиця. Вервечкою тягнуться ресторани та кафе. Тут зустрічаються друзі, родичі та закохані. І сторонній спостерігач може помітити, що французи завжди виділяються. Їхні манери ніби кажуть: «Я не такий, як усі». Якщо сказати про це самим французам, вони погодяться.

[мешканка Парижа]:

«Це правда. Французи мають такі манери. Вони ґречні й дуже ввічливі. Іноді трохи старомодні. Вони пропускають пані вперед, відчиняють перед ними дверцята машини. Не всі, але переважно це так».

Французи кажуть, що раніше вишуканих манер навчалися з малих літ.

[мешканець Парижа]:

«Коли ми були маленькими, нас вчили ввічливості, доброго поводження з людьми й такого іншого. Ми чекали, коли нас запитають, перш ніж заговорити. Спочатку говорив дорослий, а потім, якщо нам ставили запитання, ми мали достатньо часу, щоб його обміркувати й відповісти».

Правила французького етикету колись були важливою частиною буденного життя, але зараз їх знають не всі.

[мешканка Парижа]:

«Я була трохи збентежена, коли прийшла до друга, який з аристократичної сім’ї. Я побачила на столі чотири виделки й не знала, яку використовувати. І насправді за цим стоїть ціла культура».

За бажання французького етикету можна навчитися у фахівця. Наприклад, у Версалі. Франс присвятила викладанню гарних манер усе життя. Вона розповідає, як правильно вітатися.

[Франс де Еер, експерт з етикету]:

«Ми, звичайно, дивимося один одному у вічі. Нам потрібен зоровий контакт. Це дуже по-французьки. А потім, якщо треба, можна потиснути руку».

Франс пояснює, що рукостискання має бути коротким та міцним, але не надмірно. Не можна рукостисканням показувати свою перевагу. Близькі друзі або рідні можуть поцілувати один одного в щоку.

Прилади на столі викладають лицьовим боком униз. Тому герб завжди вигравіюваний на тильній стороні. Чим більше страв, тим більше може бути виделок, ложок та ножів.

[Франс де Еер, експерт з етикету]:

«До того ж ми часто кажемо, що не можна класти лікті на стіл. Це важливо для дітей, щоб навчити їх сидіти прямо, не нахиляючись уперед. Але дорослі, які пам’ятають про манери, у перервах між стравами можуть покласти лікті на стіл, щоб було зручніше спілкуватися одне з одним».

Відносини між чоловіками й жінками теж регулюють певні правила. Французька галантність відома в усьому світі.

Фахівці зазначають, що гарні манери дуже важливі, особливо в сучасному світі, де залишилося не дуже багато подібних життєвих орієнтирів. До того ж знання етикету дає змогу виділятися елегантними манерами й водночас почуватися невимушено.