Дослідниця на каяку допомагає контролювати здоров’я канадських річок

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

[Джессіка Дружко, еколог]:
«Я сама на річці з датчиком, прикріпленим до човна. Вибач, мамо, але я роблю це заради науки».

Джессіка Дружко обожнює воду та річки зокрема.

Канадська дослідниця кілька років ходить на каяках річками Ніагара й Оттава, а також річкою Святого Лаврентія.

Цим заняттям вона захопилася ще тоді, коли приїхала на навчання до технологічного університету в Цюриху, що у Швейцарії.

[Джессіка Дружко, еколог]:
«Я здобула ступінь магістра в галузі машинобудування, але, бувши каякером, завжди відчувала, що маю щось зробити для річок».

Джессіка започаткувала власну компанію і тепер збирає дані про стан річкових систем у режимі реального часу.

[Джессіка Дружко, еколог]:
«Люди здебільшого звертають увагу на океани та морські системи, тому в даних про прісну воду справді існує величезна прогалина».

Дружко розробила датчик, який вимірює об’єм води в річках, температуру, а також каламутність води.

[Джессіка Дружко, еколог]:
«Датчик ще записує. Ось ви можете це побачити».

Річки стають каламутними, коли вода переносить багато дрібних відкладень.

Визначення рівня каламутності має велике значення, бо високі показники вказують на порушення роботи річкових систем через рясні дощі або забруднення, яке спричинює сільське господарство чи видобування корисних копалин.

[Джессіка Дружко, еколог]:
«Якщо мутність надто висока, то можна інформувати людей нижче за течією, що воду небезпечно використовувати на підприємствах чи пити. Якщо бачите, що температура річки вища за 25 градусів, , бо поруч є устаткування охолоджувальної каналізації або АЕС, то можна буде контролювати таких порушників».

Вимірювання якості води — це лише перший крок.

Джессіка планує об’єднати всю зібрану інформацію в одну базу даних. На її думку, це допоможе людям поглянути на річки по-новому, а також ухвалити ефективніші екологічні рішення.