У Гонконзі арештували активістів, керуючись оновленим законом про нацбезпеку

[This post contains advanced video player, click to open the original website]

Поліція Гонконгу арештувала п’ятьох активістів, керуючись оновленим законом про нацбезпеку. Їх звинувачують у підбурюванні до заколоту. Такі ж звинувачення висунули й адвокату-правозахисниці, яка вже сидить у тюрмі.

Міністр безпеки Гонконгу Кріс Тан заявив, що шістьох людей підозрюють у публікуванні в соцмережах так званої «пропаганди ненависті» до влади Гонконгу та КНР, а також судової влади.

Чоу Хандун — адвокат і продемократична активістка. З вересня 2021 року її утримують у в’язниці суворого режиму.

Раніше вона критикувала запроваджений Пекіном закон про нацбезпеку. Зі слів правозахисників, його розмиті статті дають змогу арештувати будь-кого, звинувативши в сепаратизмі, підриві національної безпеки чи зв’язках з іноземними силами.

Першу версію закону про нацбезпеку Пекін напряму запровадив у Гонконзі 2020 року. І це попри те, що острів є особливим адміністративним районом з окремим парламентом та держорганами.

У березні цього року закон оновили, зробивши його ще жорсткішим. Це зробив уже законодавчий орган острова, у якому з 2020 року домінують пропекінські депутати.

Велика Британія повернула Гонконг Китаю за формулою «одна країна — дві системи». Вона мала гарантувати острову свободи, зокрема й свободу слова, принаймні на 50 років.

Однак компартія Китаю постійно посилює свій контроль над територією. З 2020 року тут арештовують активістів, опозиційних політиків та медійників. Також закрили багато ліберальних медіа та неурядових організацій.

Водночас багато гонконжців мусили втекти від переслідувань до інших країн.